За роки проведення Donbas Media Forum до його організації долучилися десятки волонтерів. Вони допомагали зустрічати й реєструвати учасників, координувати роботу залів, супроводжувати спікерів і розв’язувати безліч організаційних питань, без яких неможливий великий форум. Для DMF волонтери завжди були не просто додатковими руками, а важливою частиною команди та спільноти, яка формувалася навколо Форуму.
Водночас кожен із них має власну історію, пов’язану з DMF. Для когось волонтерство стало першим знайомством із професійним медійним середовищем, для когось — можливістю знайти колег і друзів, спробувати себе в організації великих подій або зрозуміти, в якому напрямку розвиватися далі. Дехто згодом повертався на Форум уже як журналіст, координатор, модератор чи спікер, а для окремих волонтерський досвід став одним із перших кроків до професійної кар’єри.
Напередодні Donbas Media Forum 2026 ми поговорили з волонтерами різних років про те, як вони потрапили на Форум і що змінилося в їхньому житті після цього досвіду.
Дмитро Зарайський
Перший форум, до якого я долучився, був у 2025. Про DMF я вже знав, бо вперше подавався як волонтер ще у 2024 році, проте не отримав відповіді. Подруга надіслала мені повідомлення, що вже розпочався набір волонтерів, я зареєструвався і цього разу попав. Цей досвід був першим для мене, але багато моїх друзів з університету також волонтерили, тому було неважко і весело.
Найбільше мене вразив масштаб заходу — те, скільки пророблено організаційної роботи і скільки людей долучається до форуму. Не скажу, що познайомився з багатьма людьми, але відчуття приналежності до журналістської спільноти було шаленим
Після Форуму я продовжив допомагати в проведені заходів, кілька разів був волонтером на бранчах «Бізнес&Медіа». Під час роботи над бакалаврським проєктом створив подкаст про життя в містах Сходу і зрештою долучився до команди DII-Ukraine. Зараз працюю над проєктом про символи Донеччини.
Валерія Мусхаріна
Я стала волонтеркою Donbas Media Forum у 2023 році. На той момент ще була студенткою факультету журналістики університету Грінченка, тож зацікавилася можливістю долучитися до організації такої великої професійної події. Пам’ятаю це відчуття, коли опинилася всередині журналістської спільноти й особисто познайомилася з колегами, матеріали яких до цього лише бачила, чула чи читала у медіа.
Форум тоді проходив у Києві. Зустріла багато людей з різних регіонів України, зокрема й студентів мого університету. Після цього волонтерство на DMF фактично стало традицією — долучалася також у 2024 та 2025 роках. У 2025-му вже координувала волонтерів на реєстрації й вперше у житті була спікеркою панельної дискусії. Разом із командою Національної спілки журналістів України презентувала дослідження про ментальне здоров’я журналістів. Водночас було цікаво координувати процес, працювати з командою та швидко вирішувати організаційні питання.
Найбільше мені запам’яталося відчуття спільноти. Побачила дуже різних журналістів — із національних та локальних медіа. Зрозуміла, що наша професія — саме про людей, професійну солідарність, відповідальність і постійне навчання одне в одного.
Частина людей, з якими тоді познайомилася, залишилися в моєму професійному колі й надалі. І, мабуть, це є одним із найцінніших результатів волонтерства: фактично ти приходиш допомогти на кілька днів, але в результаті знаходиш людей, із якими перетинатимешся ще багато разів у професійному житті
.
Після Форуму моє професійне життя досить сильно змінилося. Продовжила розвиватися в культурній журналістиці, працювала в інформаційній службі Національної спілки журналістів України, де багато чому навчилася. Почала цікавитися темами журналістської безпеки, травмоінформованої журналістики, роботи медійників під час війни та підтримки українських журналістів.
А нині навчаюся в Нью-Йоркському університеті (NYU) на магістерській програмі з глобальної журналістики та міжнародних відносин, де виграла повну стипендію. Якщо озирнутися назад, то саме з таких можливостей, як волонтерство на Donbas Media Forum, поступово формувалося моє резюме, накопичувалися досвід і цінні лідерські навички, які зрештою привели мене до навчання в Нью-Йорку.
Данило Вереітін
Для мене Donbas Media Forum — це ціла планета у моїй космічній системі професійного життя. Перший Форум відбувся у 2015 році у Києві, саме там я був волонтером і чи не вперше в житті відчув серцевий ритм великого івенту. Бо раніше я не був дотичним до процесів організації великих заходів. Можна сказати, що волонтери — це гвинтики у великому механізмі. Але це важлива складова.
Від DMF 2015 у мене залишилось безліч вражень. І зовсім не тому, що я вразлива людина. Річ у тім, що тогорічний Форум став місцем зустрічі багатьох медійників з Донеччини та Луганщини, які втратили свої домівки у 2014 році. І після того буремного року саме DMF став першим заходом, де всі ці люди змогли обійняти один одного вже у нових реаліях свого життя.
Отримавши безцінний досвід волонтерства на першому Форумі, за два роки я вже сам очолив напрямок волонтерів. У Святогірську у 2017-му ця робота була у задоволення: три інтенсивні дні панельних дискусій, воркшопів і майстер-класів. Разом із чудовою командою волонтерів з різних куточків України ми не лише забезпечували вирішення локальних питань для всіх учасників події, а й краще заглиблювалися в місцевий колорит та менталітет Донеччини. Відтак, Donbas Media Forum став свого роду ще й місцем соціального дослідження.
Зрештою, у 2025-му моя роль на DMF була вже комунікаційною. А ще, я модерував панельну дискусію про життя галузевих медіа у сучасному медіапросторі. А якщо згадати мій перший DMF і проаналізувати шлях, який я подолав відтоді, це було неймовірно. Від студента-переселенця до керівника спортивного відділу «РБК-Україна» і радіоведучого. І Donbas Media Forum зіграв у цьому велику роль, бо саме тут можна знайти безліч корисних контактів, які стають у нагоді в неочікуваний момент.
Інга Павлій
Волонтеркою на Donbas Media Forum я була у 2018 році. Він тоді проходив літом у Харкові. Запрошення надійшло від викладачів нашої кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, де я тоді навчалася і якраз закінчила другий курс. Я подумала, що це крута можливість відвідати Харків, познайомитися з відомими журналістами країни, почути цікаві лекції, так воно і сталося.
Найбільше мені запамʼяталася, мабуть, загальна атмосфера. Я познайомилася з регіональними та всеукраїнськими журналістами. У когось була на лекціях, з кимось особисто. Познайомилася з іншими студентами-журналістами, які так само були волонтерами. Доленосно, але з більшістю з них ми досі спілкуємося. Одне з таких знайомств вплинуло на мій теперішній вибір роботи вже як журналістки.
Після Форуму у 2018 році я відвідала його ще раз, наступного року, але вже як журналістка і учасниця. Бо на той момент уже працювала радіожурналісткою «Авторадіо. Маріуполь». Після початку повномасштабного вторгнення я переїхала з родиною до Києва і зараз працюю журналісткою регіонального видання «Східний Варіант», яке розповідає новини Донецької та Луганської областей. Наша команда також є постійними учасниками Донбас Медіа Форуму.
Ірина Хоходра
У 2017 році я була студенткою, і стати волонтеркою на Donbas Media Forum мені запропонувала завідувачка кафедри журналістики — Олена Тараненко. Для мене це була можливість не просто долучитися до масштабної медійної події, а й побачити зсередини, як працює професійна журналістська спільнота.
Форум проходив у Святогірську. Тоді я ще не могла уявити, наскільки надовго цей досвід залишиться зі мною. Найбільше запам’яталися люди, атмосфера і можливість бути в середовищі журналістів із різним досвідом та поглядами. Для мене, як для студентки, це був дуже цінний практичний досвід.
Під час Форуму я мала можливість спілкуватися та брати інтерв’ю як у українських, так і в іноземних журналістів. Це було важливо, тому що університет дає багато теоретичних знань, але саме такі події дозволяють перевірити себе в реальній комунікації, побачити професію зсередини й зрозуміти, наскільки вона ширша за те, що вивчаєш на парах.
Звичайно, залишилися й нові знайомства. Але, мабуть, найціннішим результатом для мене став саме досвід — можливість побути частиною великої професійної події та відчути себе не лише студенткою, а й людиною, яка вже може працювати в журналістському середовищі.
За ці дев’ять років моє професійне життя дуже змінилося. Від студентки та волонтерки DMF я прийшла до роботи безпосередньо в медіа. Зараз я працюю кореспонденткою та лінійною продюсеркою на телеканалі «Суспільне Вінниця». Займаюся підготовкою матеріалів, працюю з героями, записую інтерв’ю, шукаю теми та створюю контент. І, мабуть, саме такі події, як Donbas Media Forum, люди та можливості на початку професійного шляху й допомагають зрозуміти, куди ти хочеш рухатися далі.
