Представники влади, експертного середовища, громадських організацій та медіа моделювали майбутнє прифронтових і окупованих громад під час конференції «(Де)окуповані та прифронтові громади в умовах війни та повоєнного врядування», що відбулася 19 травня у Києві. Захід організувало Міністерство розвитку громад та територій України разом із Міжнародним фондом «Відродження».
Програма конференції охоплювала кілька тематичних блоків: законодавчі рішення для інституційної стійкості громад, майбутнє публічного врядування після завершення воєнного стану, а також трансформацію інструментів громадської участі в умовах війни. Серед учасників — представники Верховної Ради, уряду, Офісу Президента, місцевого самоврядування, експертного та громадського секторів. Участь у дискусіях взяла і голова ГО DII-Ukraine Любов Раковиця.Під час дискусій Раковиця наголосила на тому, що мешканці новоокупованих територій мають зовсім інший досвід взаємодії з демократичними інститутами, ніж жителі територій, окупованих ще у 2014 році.
«Якщо ми порівнюємо староокуповані території і новоокуповані території, ми бачимо, що у мешканців новоокупованих територій є великий рівень зацікавленості тими інструментами розвитку демократії, які мала Україна до 2022 року. Люди пам’ятають демократичні вибори, незалежні медіа, можливість протестувати або впливати на місцеву політику. Зараз вони цього не мають — і саме тому ми бачимо запит на повернення цих інструментів та можливість висловлювати супротив тому, що відбувається в окупації», — зазначила Раковиця.
Окрему увагу під час обговорення приділили інформаційним потребам мешканців окупованих територій. За словами Любові Раковиці, попри роки окупації, зв’язок між людьми по обидва боки лінії фронту залишається дуже сильним.
«На щастя для України, люди, які знаходяться в окупації навіть з 2014 року, не втратили остаточно зв’язок з країною. Якщо говорити про теми, то це в першу чергу — війна, події на фронті.Передусім значна частина людей зацікавлена у всьому, що пов’язано зі спробами переговорів. Ми розуміємо, аналізуючи висновки експертів та аналітичних think tanks, що скоріше за все Путіну мир не потрібен, і будь-яка мирна угода наразі — примарна перспектива. Але люди вже дуже втомились від війни — мені здається, по обидва боки лінії фронту», — сказала вона.
За словами Раковиці, мешканців окупованих територій також дуже цікавлять практичні питання, пов’язані з життям та майбутнім після деокупації.
«Ті, хто отримують українські виплати на ТОТ, безумовно зацікавлені в питаннях, які цього стосуються — ідентифікація, правила, зміни і тому подібне. Також значну частину населення окупації, чиї діти живуть на підконтрольній Україні території, цікавлять новини про прильоти — бо вони переживають за своїх, все читають, все перевіряють, як тільки чують, що прилетіло, наприклад, в те місто, де в них онуки чи діти. І тут ще дуже важлива тема проїзду з окупації до Європи та на підконтрольну Україні територію», — зазначила голова DII-Ukraine.
Окремо Любов звернула увагу на проблему житла, яка, за її словами, стала однією з найболючіших для мешканців окупованих територій.
«Які є варіанти отримати допомогу на житло, кредит, компенсації. Все, що пов’язано з нерухомістю. В 2022 році людям казали: будь-які дії окупантів з вашим майном не є правочинними, ми все повернемо. В 2026 році людям цього вже мало. Потрібні нові правові механізми захисту. Потрібні компенсації», — наголосила Раковиця.
Про необхідність чіткого державного алгоритму дій після деокупації говорила і представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна.
«Після деокупації людей найменше цікавить, чи правильно виписані закони або як держава розподілить повноваження. Перше, що їм потрібно, — гуманітарна допомога, зв’язок та розуміння, що держава поруч. Найстрашніше для людей — залишитися в інформаційній тиші. Одне з перших звернень після деокупації Харківщини було таким: “Минуло вже три тижні, але ми досі не бачили нікого — ні голови військової адміністрації, ні дільничного. Хоч скажіть, що відбувається”. Саме в перші дні після звільнення формується довіра до української влади. І сьогодні Україна досі не має чіткого алгоритму дій для деокупованих громад: хто заходить першим, які служби запускаються, як відновлюються документи, реєстри та комунікація з людьми. Якщо це не підготувати заздалегідь, держава знову втратить найцінніше — час і довіру людей», — наголосила Алтуніна.
Також голова DII-Ukraine підкреслила важливість роботи незалежних медіа та довірених каналів комунікації для аудиторії в окупації.
«Важливо використовувати ті канали комунікації, які мають довіру людей в окупації. Дуже часто мешканці не підписані на сторінки місцевої влади і можуть просто не побачити важливу інформацію чи сервіси, які створюються для них. І взагалі не вірити в те, що релоковані органи влади на щось впливають. Саме тому важливими залишаються незалежні медіа, локальні блогери та інші джерела, яким люди довіряють. Це один зі способів підтримувати зв’язок із мешканцями окупованих територій хоча б ментально», — наголосила Раковиця.
У DII-Ukraine переконані: питання майбутнього окупованих територій потребує не лише безпекових або гуманітарних рішень, а й системної державної комунікації з людьми, які продовжують жити в окупації.
