21 грудня 2017 року громадська організація «Донецький інститут інформації» провела круглий стіл «Реінтеграція Донбасу: що зроблено у 2017 році».
Учасниками стали: Георгій Тука — заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України; Наталія Веселова — народний депутат України; Олеся Цибулько — екс-радник міністра з питань тимчасово окупованих територій; Ірина Бекешкіна — голова фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва; Віталій Сизов — аналітик, Донецький інститут інформації; Олексій Мацука — голова правління, Донецький інститут інформації; Олександр Клюжев — аналітик, Громадянська мережа «Опора»; Дмитро Ткаченко — радник Міністра інформаційної політики України; Ольга Гвоздьова — координаторка з адвокації, Донбас-SOS; В’ячеслав Курилюк — заступник командира військової частини А0135; Людмила Кошева — підполковник, офіцер пошукового відділу цивільно-військового співробітництва ЗСУ; Андрій Кучма — головний спеціаліст Медичного департаменту Міністерства охорони здоров’я України.
Минув майже рік відтоді як в Україні було затверджено План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Заявленою метою цього плану є реінтеграція території та її населення в єдиний конституційний простір України.
До річниці затвердження цього документа громадська організація «Донецький інститут інформації» провела моніторинг виконання окремих пунктів Плану органами державної влади та місцевого самоврядування. Результати моніторингу було представлено та обговорено під час «круглого столу» (дивіться у форматі pdf).
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука направив лист на адресу в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, у якому просить її подумати, яким чином можна вирішити проблему нестачі медиків на території Донбасу.
На фото: Георгій Тука
Про це він сказав на засіданні круглого столу «Реінтеграція Донбасу: що зроблено у 2017 році», організованого в Укрінформі громадською організацією «Донецький інститут інформації».
«Я сьогодні підписав відповідного листа до Уляни Супрун, бо на Луганщині та Донеччині на контрольованій території відчувається нестача фахівців певних медичних спеціальностей. Попросив зробити якийсь заохочувальний механізм для того, щоб збільшити кількість медиків, які погодяться працювати саме на Донбасі», — сказав Тука.
Він зазначив, що також просить в.о міністра охорони здоров’я визначити можливість збільшення бюджетних місць у медичних університетах, переведених на контрольовану територію, щоб молодь, яка мешкає на Донбасі, змогла у більшій кількості навчитися певним медичним спеціальностям.
Що ж стосується постачання медичних препаратів на Донбас, то заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб нагадав, що цивільним особам просто так ввозити чи вивозити медикаменти не можна, це робиться тільки у рамках гуманітарних вантажів. «Так, за цей час представники ЮНІСЕФ відправили медичні препарати для безперервного лікування пацієнтів з ВІЛ-інфекцією на 8 тисяч осіб, міжнародний благодійний фонд „Альянс громадського здоров’я“ відправив протитуберкульозні препарати другого ряду для безперервного лікування 500 пацієнтів», — повідомив Тука.
За його словами, крім того, Міжнародний Комітет Червоного Хреста — надав медичним закладам Донецька понад 150 ампул інсуліну, а Луганщини — понад 61 тисячу ампул, Швейцарське агентство розвитку та співробітництва передало у цьому році до Луганського протитуберкульозного диспансерного закладу відповідне лабораторне обладнання та витратні матеріали.
План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, частково виконується, але не вирішує стратегічні питання.
Таку думку висловив аналітик громадської організації «Донецький інститут інформації» Віталій Сизов.
На фото: Віталій Сизов
«На наш погляд план потребує оновлення, треба ставити у ньому нові цілі, потрібна нова система, а його оцінки та втілення у життя і регулярна звітність, бо деякі міністерства працюють не в рамках єдиного плану, вони щось роблять, але кожний по-своєму», — сказав Сизов.
За його словами, плану потрібна зрозуміла система оцінки та моніторингу виконання. Оцінкою успішності можуть бути кількісні показники залученості мешканців непідконтрольних територій до українського суспільного життя — процент школярів, які складають ЗНО і вступають до українських вищих навчальних закладів, кількість дітей з непідконтрольної території, що беруть участь у спортивних змаганнях, на підконтрольній території.
Зі свого боку голова правління ГО «Донецький інститут інформації» Олексій Мацука нагадав усім присутнім, що вже минув майже рік відтоді, як в Україні було затверджено цей план. Заявленою метою документу є реінтеграція території та її населення в єдиний конституційний простір України.
«Цей план, на наш погляд, має важливе значення у процесі реінтеграції, бо він чи не єдиний з тих, що визначає процес вирішення конфлікту на сході України політико-дипломатичним шляхом», — сказав він.
Звісно, додав Мацука, у нас створено орган, який опікується цією проблемою — це Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Але часто відомству доводиться зіштовхуватись із бюрократичними питаннями, які гальмують роботу, є навіть критика в його бік. Таке все одно відомство має бути, вважає він, і люди, які опинилися на непідконтрольній території, повинні знати про те, що держава Україна про них не забула.
На Донбасі у 2018 році відкриють дві телевежі, які транслюватимуть українські канали. Про це радник міністра інформаційної політики України Дмитро Ткаченко сказав на засіданні круглого столу.
«Я учора спілкувався із членом Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергієм Костинським, який відкрив секретну інформацію, що на 2018 рік планують відкриття двох телевеж у таємних місцях, і ми поки що не можемо їх повідомляти. Це буде ближче, ніж Покровськ», — сказав Ткаченко.
Він нагадав про відкриття в грудні 2016 року телевізійної вежі на горі Карачун поблизу Слов’янська Донецької області. А цього року в Бахмутівці була запущена у роботу вежа, яка покрила «білу пляму» на Луганщині. Ще планувалася вежа у Покровську, але поки що плани не втілені у життя, додав Ткаченко.
Радник міністра підкреслив, що фінансування питання щодо забезпечення доступу жителів Донбасу до українського мовлення зростає. Якщо у 2014 роках йшлося про суму в 1 млн 577 тис. грн, то цьогоріч значно більше — 2 млн 274 тис 526 грн.
На фото: Дмитро Ткаченко
Якщо ж говорити про збільшення користувачів аналогового телебачення, то йдеться про 32%, а цифрове телебачення у цьому році дивляться на Донбасі на 9% більше, ніж минулого року.
Виступи окремих учасників на відео:
Повна відео-версія заходу:
Повну стенограму заходу читайті на сайті ДІІ згодом.
