8 липня о 11.00 відбувся круглий стіл: "Обговорення Законопроекту №2050а щодо удосконалення інформаційного режиму проведення АТО".
Організатори: Укрінформ, Міністерство інформаційної політики України.
Захід відбувся за участю народного депутата України Дмитра Тимчука та заступника Міністра інформаційної політики України Тетяни Попової.
Модератор: Олексій Мацука - голова правліяння ГО "Донецький інститут інформації".
На захід також були запрошені провідні медіа-експерти, вітчизняні та іноземні журналісти, що працюють у зоні проведення АТО.
Аналіз законопроекту № 2050а від 09.06.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції»
Як зазначається у пояснювальній записці, розробка проекту Закону викликана непоодинокими випадками розповсюдження в засобах масової інформації (надалі - ЗМІ) та соціальних медіа відомостей про розташування, розгортання та переміщення підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань, стан їх бойової та мобілізаційної готовності, технічний стан озброєння та військової техніки, рівень оснащення, забезпечення та морально-психологічний стан військовослужбовців, стан оперативного обладнання територій, стан виконання робіт підприємствами оборонно-промислового комплексу та іншої інформації, яка ставить під загрозу успішне проведення антитерористичної операції.
Проектом Закону пропонується доповнити статтю 17 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» частиною другою такого змісту: «забороняється поширення в будь-який спосіб ідеології тероризму та інформації, яка має на меті пропаганду або виправдання тероризму». Підтримуючи необхідність боротьби з негативним інформаційним впливом на суспільство, зауважуємо, що чинне законодавство України не містить чіткого визначення та критеріїв поняття «ідеологія тероризму». Оціночний характер цього терміну може становити загрозу свободі слова в Україні та суттєво обмежує професійні гарантії діяльності журналістів та створює передумови до використання його як засобу цензури для перешкоджання в діяльності ЗМІ.
Тобто, відсутність законодавчого закріплення ознак поняття «ідеологія тероризму» може призвести до поширення цензури у ЗМІ, умисного викривлення фактів з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також відкриття кримінального провадження стосовно журналістів та представників ЗМІ, які сумлінно та об’єктивно висвітлюють ситуацію в зоні проведення антитерористичної операції. Крім того, в зазначеній редакції заборона поширюється не лише на представників ЗМІ, але й на будь-яких інших осіб, що необґрунтовано обмежує право громадян на інформацію, перешкоджає вільному обігу інформації та доступу до актуальних та об’єктивних новин про події в Україні та світі.
Також проект Закону передбачає доповнення статті 17 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» абзацом сьомим, який встановлює заборону на поширення інформації, що розкриває відомості про розташування, розгортання та переміщення підрозділів збройних сил, інших військових формувань та правоохоронних органів, у тому числі окремих військовослужбовців, працівників або співробітників правоохоронних органів, які залучаються або плануються до залучення в антитерористичній операції, стан їх бойової та мобілізаційної готовності до виконання завдань в рамках антитерористичної операції, технічний стан озброєння, військової та спеціальної техніки, рівень оснащення, забезпечення та морально-психологічний стан військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів, які залучаються або плануються до залучення до проведення антитерористичної операції, стан оперативного обладнання територій, що здійснюється для забезпечення проведення антитерористичної операції, стан виконання робіт підприємствами оборонно-промислового комплексу щодо розробки, виготовлення, ремонту та модернізації озброєнь та військової техніки для потреб проведення антитерористичної операції.
При цьому, згідно із запропонованими змінами, така інформація може бути поширена через ЗМІ або в інший спосіб з дозволу оперативного штабу у разі, коли вона не відноситься до інформації з обмеженим доступом.
Зауважуємо, що частиною 1 статті 20 Закону України «Про інформацію», передбачено лише два види інформації – відкритої, а отже може вільно збиратись і поширюватись, та з обмеженим доступом, за умови що таке обмеження передбачено законами України. Таким чином, фактично, проект Закону передбачає новий вид інформації, яка є відкритою, однак її поширення потребує відповідного дозволу, а в разі порушення порядку отримання якого настає кримінальна відповідальність, що протирічить Закону України «Про інформацію».
До того ж, враховуючи широкий перелік інформації, що потребує дозволу на оприлюднення, зазначені положення створюють загрозу об’єктивності інформування громадськості про події в зоні АТО, державну політику у сфері національної безпеки, а також забезпечують можливість цензурування інформації з боку посадових осіб, що є неприпустимим у демократичному суспільстві в будь-який час, не відповідає європейським та загальнолюдським цінностям і протирічить принципу свободи слова.
Окремо звертаємо увагу на те, що необхідність отримання дозволу на поширення інформації протирічить пунктам 2, 3, 4, 5 частини 4 статті 21 Закону України «Про інформацію», якими встановлено, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені, зокрема, відомості: про аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; про стан правопорядку; про факти порушення прав і свобод людини; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
Крім того, обов’язок надання дозволу на поширення інформації створить істотне навантаження на діяльність оперативного штабу, що призведе до необхідності розширення його штату. Враховуючи зазначене, ймовірною є необхідність додаткового фінансування функцій з надання дозволів на поширення інформації.
Також, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 2586, якою передбачається відповідальність за інформаційне сприяння тероризму, тобто незаконне розповсюдження або сприяння розповсюдженню інформації, поширення якої забороняється законодавством про боротьбу з тероризмом, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів, які містять таку інформацію.
Водночас, необхідно враховувати, що, відповідно до змісту частини 1 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування кримінальних правопорушень інформаційне сприяння тероризму здійснюватимуть слідчі органів внутрішніх справ. В той же час, частиною 7 тієї ж статті встановлено спеціальну підслідність у кримінальних провадженнях щодо злочинів у формі тероризму, які передбачені статтями 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 261 Кримінального кодексу України. Таким чином, доцільно вирішити це питання шляхом внесення відповідних змін до частини 7 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, зауважуємо, що Кримінальний кодекс України вже містить положення щодо відповідальності за публічні заклики до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів з такими закликами, за порушення державної таємниці, за передачу або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, а також розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, які закріплені в статтях 258-2, 328, 330, 422 Кримінального кодексу України. Ці статті є достатніми для забезпечення інформаційної безпеки, зокрема у сфері протидії тероризму і не створюють передумов для зловживання посадовим становищем, запровадження цензури та обмеження права на свободу слова.
