«Однією з несподіванок Індексу став стрибок України на 18 позицій (61-ше місце) завдяки покращенню як безпекового показника — меншій кількості вбитих журналістів, так і політичного. Хоча верховенство права не забезпечується на всій території країни з моменту російського вторгнення, що заважає українській владі гарантувати свободу преси на окупованих територіях, політичне втручання у вільній Україні зменшилося. Цей вид тиску обмежується тим, що ЗМІ його викривають та піддають критиці», — з описової частини звіту.
У звіті наводиться деталізована інформація щодо дослідження та методології, яка вплинула на рейтинг. Оригінал можна переглянути за посиланням.
Медіаландшафт України є різноманітним, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів. Після російського вторгнення в лютому 2022 року держава також стала центральним медійним гравцем. Медіасектор несе на собі основний тягар наслідків російського вторгнення, порушуючи роботу редакцій і навіть ставлячи під загрозу їхнє економічне виживання. На територіях, підконтрольних Росії — Крим, анексований у 2014 році, а також Донбас і райони, окуповані російською армією у 2022 році, — українські ЗМІ замовкають і замінюються кремлівською пропагандою.
Ще до початку військового протистояння “інформаційна війна” з Росією підтримувала токсичний клімат в Україні: заборона ЗМІ, що вважаються прокремлівськими згідно з президентським указом, та обмеження доступу до російських соціальних мереж, серед іншого, посилилися з моменту російського вторгнення. Медіа, що ретранслюють російську пропаганду, були заблоковані, а російська армія цілеспрямовано атакувала журналістів, медіа та телекомунікаційну інфраструктуру, щоб позбавити українське населення доступу до незалежних новин та інформації.
Після Революції Гідності 2014 року було прийнято кілька пакетів законів про прозорість ЗМІ, доступ до інформації та захист журналістів. Створення незалежного суспільного мовника “Суспільне” у 2017 році стало однією з найбільш символічних реформ. Новий закон про медіа, ухвалений наприкінці 2022 року після років підготовки, зробив Україну відповідною до європейського законодавства. Застосування воєнного стану іноді призводить до обмежень у роботі журналістів, особливо на лінії фронту.
Російське вторгнення послабило українську економіку і призвело до того, що ЗМІ втратили багато підписників і рекламодавців. У поєднанні з іншими наслідками війни, такими як матеріальні руйнування, порушення ланцюгів постачання та вимушена міграція працівників, ця ситуація ставить під загрозу виживання багатьох українських ЗМІ. Кілька сотень ЗМІ були змушені закритися, а інші скоротили свою діяльність і тимчасово звільнили своїх працівників без збереження заробітної плати. Найбільше постраждали від цих викликів місцеві та друковані ЗМІ.
Війна глибоко змінила роботу журналістів та історії, які вони висвітлюють. Російські атаки, що відбуваються по всій країні, перетворили їх усіх на військових репортерів. Однак, попри тиск, українські ЗМІ продовжують висвітлювати соціальні питання та відігравати важливу роль у викритті корупції в еліті країни. Гендерна нерівність у ЗМІ залишається проблемою, особливо коли йдеться про надання голосу експертам з певних тем — проблема, яка загострилася після російського вторгнення.
Після російського вторгнення в лютому 2022 року безпека журналістів опинилася під загрозою більше, ніж будь-коли. Іноді їх навмисно обстрілюють військові, попри посвідчення та маркування “Преса”, а список поранених або вбитих репортерів і серйозно пошкоджених внаслідок авіаударів ЗМІ продовжує зростати. До війни журналісти іноді ставали об’єктами фізичного насильства, переважно під час протестів. Кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації також викликають занепокоєння.
Звіт Reporters without borders, присвячений свободі преси, доступний за посиланням.
