Голова Тимчасової слідчої комісії Євгенія Кравчук на початку засідання анонсувала проведення 24 травня відкритого засідання, присвяченого російським злочинам проти журналістки Вікторії Рощиної. Додатково вона повідомила, що 1 травня у Дніпрі відбудеться виїзне засідання комісії. За словами Кравчук, у засіданні також візьмуть участь правоохоронці.
Також триває підготовка до сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ в Гаазі. «Там у нас буде сайд-івент разом із французькою делегацією і резолюція, яка базуватиметься на висновках піврічного звіту ТСК», — повідомила голова комісії.
Під час засідання пролунали тривожні оцінки щодо ситуації з безпекою медійників. Голова Національної спілки журналістів України(НСЖУ) Сергій Томіленко повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення організація збирає свідчення журналістів у рамках ініціативи «Розстріляна свобода слова». За його словами, спочатку ця назва була метафорою, але сьогодні — це фактична фіксація системних злочинів проти медіа.
«Ми бачимо, що незалежні медіа для росіян — це пряма загроза. Це підтверджують сотні свідчень. Саме тому ми навіть рекомендуємо журналістам не використовувати напис Press на бронежилетах — він може провокувати загарбників», — зазначив він.
Томіленко також звернув увагу на складну дилему: міжнародні стандарти вимагають ідентифікації журналістів, але в умовах війни це може бути небезпечно.
«Тут питання ідентифікації означає смерть. А неідентифікація — це політичні дискусії щодо визнання атак. Росія атакує все, що формує український інформаційний простір», — наголосив він.
За даними НСЖУ:
– 147 медійників загинули з початку вторгнення;
– 21 журналіст — під час виконання професійних обов’язків;
– 28 медійників залишаються у російському полоні.
Водночас ГО «Інститут масової інформації» повідомляє:
– 14 медійників загинули як цивільні;
– 99 представників медіа загинули, захищаючи Україну зі зброєю.
Учасники засідання наголосили, що атаки на журналістів є частиною системної спроби РФ знищити незалежний інформаційний простір України.
Атаки РФ на українські медіа
З початку повномасштабного вторгнення Росія щонайменше 72 рази атакувала редакції українських медіа, внаслідок чого вони зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. За даними Інституту масової інформації, деякі редакції були атаковані неодноразово.
Географія цих атак охоплює 12 регіонів, що свідчить про системний характер тиску на інформаційну інфраструктуру України. Ці дані зібрала мережа представників ІМІ в регіонах. Найбільше постраждали Київ та область — 13 випадків. Значна частина пошкоджень тут припадає на 2025–2026 роки, що пов’язано з інтенсивністю російських ракетно-дронових атак на столицю та регіон.
Далі за кількістю руйнувань і пошкоджень ідуть прифронтові та південні регіони: Запорізька область (10 випадків), Сумська (9), Донецька та Дніпропетровська області (по 8). У Херсонській і Луганській областях зафіксовано переважно повне знищення редакцій, що пояснюється тривалими бойовими діями та окупацією цих територій. Натомість у Харківській, Сумській і Чернігівській областях частіше фіксують саме пошкодження, спричинені російськими обстрілами.
Якщо розглядати типи медіа, найбільше атак зазнали редакції онлайн-медіа — 24 випадки. Друковані та телевізійні медіа мають однакові втрати — по 21 випадку. Найменше постраждали радіо (4) та інші формати (2).
Загалом ці дані свідчать про цілеспрямовану стратегію Росії з підриву українського інформаційного поля — незалежно від формату медіа чи регіону. Руйнування редакцій не лише ускладнює роботу журналістів, а й обмежує доступ громадян до перевіреної інформації, особливо в прифронтових і тимчасово окупованих районах.
Окрім цього, ІМІ зафіксував щонайменше 24 публічно відомі атаки Росії на українські телевежі та іншу телевізійну інфраструктуру у 12 регіонах України. Найбільше таких випадків зафіксовано в Харківській, Сумській та Херсонській областях. Також удари по цивільній телеінфраструктурі фіксувалися в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Чернігівській, Донецькій, Луганській, Вінницькій, Житомирській та Рівненській областях.
Знищення та захоплення медіа Донеччини
Про знищення та захоплення медіа розповіли представники видань, які були релоковані, в той час як міста походження медіа перебувають на тимчасово окупованій території. Зокрема, Анна Мурликіна, головна редакторка видання «0629» та координаторка проєкту ДІІ-Україна «Кластер релокованих медіа», повідомила про повне знищення редакції в Маріуполі.
«У 2022 році Російська Федерація зруйнувала не тільки офіс і майно, а в нашому випадку — бізнес-модель існування редакції. Ми працюємо з 2006 року у Маріуполі і реалізуємо рідкісну для України модель медіа як бізнес. Ми фінансувалися виключно за рахунок реклами, а не політичними чи бізнес-структурами. Фактично зруйнувавши Маріуполь, росіяни зруйнували базу для роботи нашої редакції», — зазначила Мурликіна.
За її словами, великою помилкою стала непідготовленість до повномасштабного вторгнення і відсутність протоколів безпеки.
«Я вважаю, що в кожній редакції мають бути розроблені протоколи безпеки на випадок окупації. Ми не евакуювали наше майно і не розробили план дій. З початком блокади біля редакції впала авіабомба, яка пошкодила будівлю. Там залишалася більша частина нашого обладнання: комп’ютерна та офісна техніка, архіви, книги, кошти від реклами. Частину знищили мародери. Частина техніки з’являлася на території РФ та Грузії. Відновити роботу вдалося виключно завдяки донорам», — розповіла вона.
Кібератака на видання «Новини Донбасу»
Під час засідання голова громадської організації «ДІІ-Україна» Любов Раковиця заявила про масштабну кібератаку на видання «Новини Донбасу». За її словами, атака триває фактично просто зараз. Видання, засноване у 2003 році, працює з аудиторією окупованих територій ще з 2014 року після релокації з Донецька, і саме це могло стати причиною цілеспрямованого зламу.
18 березня сайт медіа атакували хакери. Користувачі побачили повідомлення одного з кіберугруповань про блокування ресурсу через нібито «підрив російської культури». При цьому факт зламу виявили не одразу — зловмисники діяли приховано.
Кіберфахівці встановили, що хакери отримали доступ до паролів редакторів і намагалися знищити базу даних видання з 2003 року. Йдеться про тисячі матеріалів, серед яких — публікації про російські злочини.
Редакції частково вдалося мінімізувати втрати завдяки підготовці до переїзду на новий сайт. Водночас ресурс досі залишається заблокованим, а зловмисники, за словами Раковиці, відстежують спроби його відновлення.
Попри це команда продовжує працювати через соціальні мережі, щоб зберегти зв’язок з аудиторією на окупованих територіях і в прифронтових регіонах. Очільниця ГО «ДІІ-Україна» також повідомила про зростання кількості подібних атак на регіональні медіа: фішингові листи, масові розсилки та спроби захоплення сайтів. Особливо вразливими залишаються редакції з обмеженими ресурсами.
Заяву про злочин подано до кіберполіції, однак провадження наразі ще не відкрито. Секретар Тимчасової слідчої комісії Микола Княжицький додав, що під час зустрічі з представниками організації «Репортери без кордонів» у Парижі обговорювалася можливість розміщення незалежних медіа на супутниковій інфраструктурі для захисту від кібератак.
Окупанти вкрали бренд маріупольської газети
Олена Калайтан, головна редакторка газети «Приазовський робочий» та представниця благодійного фонду «Я Маріуполь», розповіла про захоплення редакції та використання бренду окупантами.
«”Приазовський робочий” була однією з найбільших регіональних газет у Донецькій області. У 2021–2022 роках наклад становив 30 тисяч примірників. У нас працював повний цикл — від створення газети і торгівельної мережі до власної друкарні. В редакції було 70 людей. Окупанти вкрали бренд. 23 лютого 2022 року редакція припинила роботу. Перший номер в окупації випустили працівники з Донецька або Макіївки. Сервер із даними залишився у Маріуполі після виїзду. Видання не було підготовлене до евакуації», — розповіла Калайтан.
За її словами, одна з працівниць зробила фото редакції після окупації, після чого її допитували росіяни та змусили видалити знімки.
«Окупанти зробили акцент на газеті, коли не було зв’язку», — додала вона.
Олена Калайтан заявила, що окупанти вкрали бренд видання — копіюють логотип і стиль, намагаючись ввести читачів в оману. Водночас цей «клон», за її словами, не має нічого спільного з оригінальною газетою, адже там зовсім інше бачення тем, про які видання писало роками.
Сайт «Приазовського робочого» досі контролюється редакцією, що дозволяє зберігати архів.
АВТОР: Олег Шевченко, журналіст, випусковий редактор сайту «Новини Донбасу»
