Тенденції 2017 року в ОРДО. Огляд основних подій

Вступ

Російсько-український військовий конфлікт на Донбасі триває вже більше трьох років і є основним фактором, що впливає на життя людей на непідконтрольній Україні території Донецької області.

Повсякденне життя громадян України та суспільні процеси на цій території потребують прискіпливого вивчення задля формування адекватної державної політики, яка б сприяла збереженню зв’язків з мешканцями непідконтрольних територій і полегшила їх майбутню інтеграцію до єдиного українського політичного, інформаційного, культурного, економічного, історичного простору. Аналітична група громадської організації «Донецький інститут інформації» (далі – ДІІ) підбила підсумки 2017 року для територій, підконтрольних «ДНР».

Головною тенденцією 2017 року стало посилення зв’язків непідконтрольних районів з Російською Федерацією та значне послаблення зв’язків з «великою» Україною. Це простежується в наступному:

• організація «ДНР» дедалі більше укріплюється й формує монолітну структуру управління в окремих районах Донецької області (далі – ОРДО);
• представники «ДНР» намагаються опосередковано впливати на російську державну політику;
• угруповання «ДНР» розпочало експансію на територію, підконтрольну угрупованню «ЛНР» (здійснює контроль над окремими районами Луганської області – далі ОРЛО) й посилила там свій вплив.

Суспільство

Інтеграція до російського простору. 18 лютого 2017 року Президент Російської Федерації Володимир Путін підписав Указ № 74 «Про визнання в Російській Федерації документів та реєстраційних знаків транспортних засобів, виданих громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України».

Так Росія стала визнавати документи, видані угрупованням «ДНР». Мешканці Донецької та Луганської областей у 2017 році отримали преференції на території Росії з продовження міграційного статусу – тепер їм не потрібно виїжджати з території РФ.

Очікування щодо офіційного визнання ОРДО, які контролюються угрупованням «ДНР», з боку Російської Федерації, чи навіть інтеграції до її складу, не виправдались. Лідери донецьких сепаратистів, які підтримуються Росією, оголосили поступовість та поетапність цього процесу. Медійний моніторинг «Донецького інституту інформації» показав, що наразі теми, пов’язані з Російською Федерацією, не посідають провідне місце в медіа, підконтрольних угрупованню «ДНР».

Політика

Початок передвиборчої кампанії, загострення політичної боротьби і подальша монополізація влади. 18 жовтня 2017 року на непідконтрольній території стартувала передвиборча кампанія. Лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко після з’їзду не зареєстрованого в Україні громадського руху «Донецька Республіка» заявив, що братиме участь у виборах 2018 року. Одностороннє проведення виборів не передбачене Мінськими домовленностями.

На цьому з’їзді з посади керівника виконкому зазначеного руху було знято голову так званої народної ради «ДНР» Дениса Пушиліна. Захарченко заявив, що Пушилін має зосередитись на Мінських перемовинах, на роботі у так званій «Народній раді ДНР», яку він очолює, й вирішувати питання інтеграції ОРДО до Російської Федерації.

Посаду Пушиліна у русі зайняла директор Донецького музично-драматичного театру Наталія Волкова, наближена до Захарченка. Пушилін, як один із популярних лідерів ОРДО, потенційно може бути конкурентом Захарченка на виборах.

Рух «Донецька Республіка» на території непідконтрольних районів Донецької області є правлячим і має більшість у складі так званої «Народної ради ДНР».

Заява Захарченка про участь у виборах дала старт неофіційній передвиборчій кампанії і загострила приховану політичну боротьбу всередині угруповання. Наразі не йдеться про можливість проведення вільних та демократичних виборів на мілітаризованій території ОРДО, підконтрольній «ДНР», проте навіть необхідність проведення формальних виборів – серйозний організаційний виклик для адміністрації Захарченка.

Окремі групи будуть використовувати вибори як зручний момент для просування власних інтересів та тиску на самопроголошену владу. Також це зручний момент для прикриття силового захоплення влади з боку опозиційних до Захарченка парамілітарних груп у структурі «ДНР».

Про свій намір взяти участь у виборах заявив голова руху «Патріотичні сили Донбасу», польовий командир угруповання «ДНР» Олександр Ходаковський, який прямо застерігає місцеву адміністрацію від повторення луганського сценарію.

Загострився публічний конфлікт між групою так званого депутата «Народної ради ДНР» Павла Губарєва та самопроголошеним міністром доходів і зборів «ДНР» Олександром Тимофєєвим. Губарєв звинувачує наближеного до Захарченка «міністра» у системному тиску на бізнес.

Напередодні виборів всі групи всередині проросійських сепаратистських угруповань намагаються задовольнити власні інтереси, очікуючи що влада піде на поступки заради політичного спокою під час голосування у 2018 році.

Свобода медіа

Проводжується системний тиск на представників медіа. У червні представниками «ДНР» було заарештовано блогера Станіслава Асєєва. За даними Національної спілки журналістів України, на кожен зафіксований випадок незаконного затримання журналіста чи блогера на непідконтрольному Донбасі припадає ще 4–5 випадків, про які громадськість не знає .

За умов, коли незалежні медіа та блогери майже не мають можливості працювати на непідконтрольній території, самопроголошена влада посилила тиск на власні медіа та нелояльних до неї прихільників «ДНР». У листопаді у Донецьку було викрадено батька редактора телеканалу «ДНР» «Новороссия». Телеканал контролюється групою Павла Губарєва. Також за критику керівництва«ДНР» було викрадено та більше ніж на місяць силоміць позбавлено волі журналіста Романа Манєкіна, який публічно виступає проти територіальної цілісності України, а його діяльність спрямована на укріплення ОРДО як «окремої держави».

Економіка

Переорієнтація економіки на Росію. 1 березня 2017 року представники «ДНР» запровадили зовнішнє управління на підприємствах непідконтрольної території, які до цього працювали в українському юридичному полі. Приводом для цих дій стала блокада вантажного залізничного сполучення через лінію розмежування, розпочата з січня 2017 року окремими активістами та представниками зареєстрованих українських політичних партій і сил.

У відповідь Указом Президента України №62/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» тимчасово було припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Так зване «зовнішнє керівництво» «ДНР» було введено на 43 підприємствах – здебільшого це підприємства металургійної та видобувної галузі, що були тісно пов’язані з українською економікою. Більша частина цих підприємств входять до структури компанії «СКМ» Ріната Ахметова. Після захоплення підприємств знову запустити їх вдалося лише частково.

Не на повну потужність розпочали працювати деякі підприємства металургійної галузі. Антрацитове вугілля із захоплених шахт частково реалізується на ринках третіх країн і навіть країн Європейського Союзу. Але цього виявилося недостатньо для зупинки глибокої економічної кризи на непідконтрольній території.

Усіма великими промисловими підприємствами, на яких було введене так зване зовнішнє управління, керує підприємство з російським корінням «Внешторгсервис», яке звільнено від оподаткування на території, підконтрольній «ДНР». Це підприємство стало ще одним незалежним центром російського впливу в ОРДО.

Територіальна експансія

«ДНР» розпочала політичну експансію на прилеглі території й намагається впливати на російську політику. «ДНР» посилила вплив на політичну ситуацію на території, підконтрольні незаконному угрупованню «Луганська народна республіка». Керівництво цих двох утворень перебувало у стані постійного прихованого конфлікту через тіньові поставки продукції з території, підконтрольної «ДНР», до Луганська. Представники «ДНР» взяли активну участь у листопаді 2017 року в подіях, пов’язаних зі зміною влади у Луганську в якості «миротворців». Після втечі колишнього голови «ЛНР» Плотницького до Російської Федерації на його посаду було призначено голову місцевого «МГБ» (так зване міністерство держбезпеки) Леоніда Пасечніка. Місце голови луганського «МГБ» посів представник «МГБ ДНР» Анатолій Антонов.

Висновки:

• Українським органам влади слід посилити роботу зі збереження зв’язків громадян, що мешкають на непідконтрольній території, з українським простором (політика, економіка, культурні зв’язки тощо).
• Економічна блокада непідконтрольних територій сприяла їх інтеграції до простору Російської Федерації. Слід максимально уникати обмежувальних дій або ж поступово їх пом’яшувати, якщо це не впливає на стан безпеки громадян.
• Територія, підконтрольна «ДНР», залишається небезпечним місцем для роботи журналістів та громадських чи політичних активістів, які хочуть вільно доносити свою думку до аудиторії. Представникам української влади слід зосередитися на фіксації та документації таких випадків порушень прав людини й об’єднати зусилля для донесення результатів моніторингу до широкої громадськості.

Огляд підготувала аналітична група ДІІ

Редактор: Віталій Сизов

Грудень 2017