Мова з ознаками ворожнечі в друкованих медіа Донбасу та на ТБ (моніторінг)

Вступ

Медіа-середовище Донецької області зазнало трансформації та змін внаслідок військових дій та фактичного поділу регіону на дві частини. Це зумовило відповідний розподіл і засобів масової інформації.

На підконтрольній українській владі території професійна медіасфера формується в двох умовних центрах (замість одного - обласного). Формальним адміністративним центром, де знаходиться обласна адміністрація, є місто Краматорськ, але багато обласних структур розміщені в Маріуполі - другому за кількістю населення місті Донецької області після непідконтрольного уряду Донецька. Зокрема, в Маріуполі розташовані обласні управління Служби безпеки України та Національної поліції України.

Паралельно існують медіа непідконтрольних районів Донецької області. Вони є різноманітними та представлені багатьма виданнями, телеканалами та сайтами. Частина з них заснована так званим міністерством інформації «ДНР», яке напряму цензурує матеріали багатьох ЗМІ непідконтрольних районів Донецької області.

На частину регіональних медіа, які знаходяться на підконтрольній Україні території, відчувається політичний вплив засновників видань. Значна частина з них пов’язана з представниками політичних кіл та бізнесових груп, які мають своє бачення шляхів припинення конфлікту. Це бачення в деяких питаннях не співпадає з позицією урядовців та партій влади. В питаннях висвітлення тем, пов’язаних з конфліктом, політична позиція власника ЗМІ може впливати і на редакційну політику видання.

Українське регіональне та «ДНРівське» медіа-середовища є не просто паралельними, часто вони представляють погляди та оцінки лише однієї зі сторін конфлікту - тієї, де вони фактично знаходяться і працюють. Тиск, погрози та прямий силовий вплив з боку представників самопроголошеної влади, підтримуваної Російською Федерацією, унеможливили роботу українських незалежних журналістів на території непідконтрольних районів. Це значно погіршило можливість отримувати достовірну інформацію з цих територій. В умовах тиску знаходяться і ті журналісти, які залишились в непідконтрольних районах і продовжують виконувати свої професійні обов'язки. Введена цензура та вимагання стовідсоткової лояльності до самопроголошеної влади перетворили місцеву журналістику в Донецьку на пропаганду, змінили якість журналістських матеріалів, мета яких не інформувати, а впливати на громадську думку.

В умовах військового конфлікту така ситуація призводить до використання медіамови з ознаками ворожнечі (hate speech). Таке явище фіксується в російських, «ДНРівських» та подекуди і в українських ЗМІ. Вочевидь, що мова з ознаками ворожнечі не сприяє подоланню наслідків конфлікту та пошуку шляхів порозуміння між сторонами.

«Донецький інститут інформації» провів дослідження з метою вивчити масштаб цього явища в друкованих медіа Донецької області по обидві сторони лінії розмежування та з'ясував:

мова з ознаками ворожнечі використовується майже в 20% сюжетів вечірніх випусків новин на телеканалах підконтрольних організації «ДНР». У випусках новин телеканалів, працюючих на території Донецької області підконтрольної уряду, мови з ознаками ворожнечі не виявлено.

За результатами дослідження друкованих ЗМІ, підконтрольних «ДНР», мову з ознаками ворожнечі виявлено майже на 26% сторінок. У виданнях, що працюють на підконтрольній уряду території мову з ознаками ворожнечі виявлено на 2% сторінок.

Ознаки мови ворожнечі виявлено в засобах масової інформації по обидва боки лінії розмежування. Проте, видання «ДНР», які потрапили в даний моніторинг, використовують мову з ознаками ворожнечі значно частіше. В той самий час, у виданнях, які виходять на підконтрольній українській владі території Донецької області, наразі це поодинокі випадки.

Абсолютним лідером з використання мови з ознаками ворожнечі є видання «Новороссия». Матеріали цього медіа вкрай насичені словами, які експерти віднесли до таких, що мають ознаки ворожнечі або ненависті. Видання організації «ДНР», що претендують на статус «офіційних», використовують таку мову значно менше та формально.

Обмежене використання мови з ознаками ворожнечі з боку українських регіональних медіа може бути наслідком позиції журналістів та редакцій, які, працюючи на території ураженої конфліктом, намагаються використовувати неконфліктну лексику. Ще одним фактором є вплив позиції власників цих медіа та їх бачення шляхів припинення конфлікту. Тенденції до обмеженого використання мови з ознаками ворожнечі в регіональних українських медіа Донецької області можуть не відповідати ситуації на загальнонаціональному рівні.

Мова з ознаками ворожнечі в друкованих медіа Донецької області

Зараз у Донецькій області немає єдиного адміністративного та економічного центру, навколо якого б формувалися обласні видання. Тому природно, що міські газети більше зосереджені на місцевих локальних подіях, ніж на обласних.

Обласні видання, що виїхали з Донецька, відчувають труднощі через розрив зв’язку з традиційною читацькою аудиторією, скороченням рекламного ринку, відсутністю розгалуженої системи дистрибуції та проблемами, пов’язаними з переїздом. Як результат - наклади цих видань значно скоротилися, а деякі газети припинили випуск («Вечерний Донецк»). На непідконтрольній території - навпаки, за підтримки міністерства інформації «ДНР» з’явилися нові видання з великими накладами.

Під час проведення дослідження було вивчено зміст 4-х великих видань, що розповсюджуються на непідконтрольній території: «Новороссия», «Донецкое время», «Голос республики», «Донецкая республика».

Вивчався контент цих видань за 3 тижні. «Новороссия», «Донецкое время», «Донецкая республика» виходять раз на тиждень, «Голос республики» - 3 рази, тому для дослідження було взято 3 номери цього видання за різні тижні.

Під час підбиття підсумків дослідження до уваги було взято та опрацьовано 184 сторінки видань «ДНР», з них 131 містила контент придатний для дослідження (без оголошень, реклами, сканвордів, гороскопів, телепрограм та іншого подібного типу контенту).

За результатами дослідження виявлено, що загалом 34 з них містять публікації з ознаками мови ворожнечі, що становить майже 26%.

На території Донецької області, яка знаходиться під контролем українського уряду, досліджено 4 видання: «Донбасс», «Приазовский рабочий», «Донецкие новости» и «Знамя индустрии». Досліджено по 3 номери кожного видання.

Загальна кількість сторінок - 228, з них без реклами 141. Ознаки мови ворожнечі виявлені на 3 сторінках, що відповідає 2.13%.

Огляд друкованих медіа непідконтрольної території

«Новороссия» - видання не публікує наклад, але його можна оцінити у 5 тисяч екземплярів. Газета приватна. Головний редактор Дмитро Дезорцев - депутат народної ради «ДНР» від фракції «Вільний Донбас».

Матеріали газети вкрай насичені мовою з ознаками ворожнечі - 59.26% досліджених сторінок. Всі розгортки досліджених номерів містили мову з ознаками ворожнечі. Публікації видання виділяються навіть на фоні інших видань «ДНР», виходячи за межі «канцелярського» хейт-спічу, притаманного зверненням лідерів організації «ДНР».

Типовим прийомом для цього видання є використання навмисно спотворених українських слів: «самостийна», «патриотычна влада», «щенэвмэрлыки» та вкрай ворожими висловлюваннями, щодо окремих соціальних та політичних груп громадян України «украинские обезьяны в смокингах», «херои», «свидомые», «кастрюлеголовые», «вытираны» та на адресу української держави як інституту - «ущербное недогосударство».

Приклад з авторського матеріалу «Ходят тучи над Днепром» редактора видання на розгортці номера за 23 березня: «Вот недавно наш Глава озвучил свое мнение, что Укропии через пару месяцев кранты. Прочитав такое - душа, понятно, возрадовалась, но сразу задаешься вопросом: а каковы к такому замечательному событию предпосылки?».

Приклад з рубрики «листи читачів»: «Если только туда ворвутся укропы, мы будем наблюдать дикую резню. Всех русских вырежут...»

«Донецкое время» - оголошений наклад - 8 тисяч екземплярів. Засновник та видавець - «Государственное предприятие «Республиканский издательский дом «Донбасс». Головний редактор - Володимир Ніколаєв. Видання пише як на суспільно-політичні, так і на розважальні теми.

Матеріали не настільки насичені мовою з ознаками ворожнечі, як у виданні «Новороссия», але їх все одно велика кількість - 13.64% досліджених сторінок видання містять такі матеріали. Видання багато уваги приділяє неполітичним темам. Зазвичай саме публікації політичної спрямованості містять приклади мови з ознаками ворожнечі.

Традиційно основними напрямами є звинувачення українських владних інституцій в розв'язанні «геноциду», «вбивстві цивільного населення» та прихильності до ідей нацизму. Самі по собі такі звинувачення можуть бути не мовою з ознаками ворожнечі, а особистою думкою, проте в цьому випадку використання слів-маркерів робить їх саме мовою з ознаками ворожнечі.

Приклад з номера від 8 березня, публікація «Звериный оскал «Соловейка»: «Пусть фашистские ублюдки не сомневаются: отпор дадим...потомкам карателей и полицаев - осиновый кол и плесневелый склеп! Самое надежное место для нежити».

Видання «Донецкая республика» - офіційне видання провладного громадського руху «Донецкая республика», яке є його засновником. Головний редактор - Максим Ісаєв. Заявлений наклад видання - 100 тисяч екземплярів. 33.33% вивчених сторінок видання містять мову з ознаками ворожнечі.

Видання має стосунок до влади «ДНР» і має статус офіційного, тому незважаючи на велику насиченість матеріалами з мовою з ознаками ворожнечі, здебільшого використовуються шаблони, які за 3 роки бойових дій стали для «ДНР» майже офіційними: «украинские каратели», «необандеровские преступники».

Приклад з випуску від 16 березня, публікація «Война и экология»: «Украинские каратели с завидной регулярностью обстреливают комплекс ДФС (Донецкая фильтровальная станция)».

«Голос Республики» - офіційне видання організації «ДНР», у ньому публікують інформацію про тендери. Засновник - міністерство інформації «ДНР», видавець ГП «Республиканский издательский дом «Донбасс», випусковий редактор - Станіслав Шаталов.

Мова з ознаками ворожнечі була зафіксована лише в 1 номері, її можна віднести до «офіційної» мови ворожнечі. У 7.14% сторінок видання використовується мова з ознаками ворожнечі.

Огляд друкованих медіа підконтрольної українському уряду території

Для аналізу ситуації в друкованих медіа підконтрольної українській владі частини Донецької області було досліджено 4 видання: 2 з них - «газети-переселенці» «Донбасс» та «Донецкие новости», 2 інші - міські газети з Маріуполя та Костянтинівки.

Загалом було досліджено 228 сторінки українських регіональних видань, з них 141 містила контент, придатний для дослідження (без оголошень, реклами, сканвордів, гороскопів, телепрограм та іншого подібного типу контенту).

За результатами дослідження виявлено, що загалом 3 з них містять публікації з використанням мови ворожнечі, що відповідає 2.13%.

Для медіа цього регіону характерна більша зосередженість на темах допомоги постраждалому цивільному населенню, ніж висвітлення бойових дій.

«Приазовский рабочий» - маріупольська газета, що декларує один з найбільших накладів на території Донецької області - заявлено більше 40 тисяч екземплярів. Засновник видання ПрАТ «Газета «Приазовський рабочий» (підконтрольна компанії «СКМ» Ріната Ахметова). Головний редактор - Микола Токарський.

Маріуполь знаходиться на близькій дистанції до лінії розмежування, тому видання приділяє деяку увагу темі бойових дій, але це, здебільшого, зведення штабу АТО. Зустрічається політична реклама.

Приклад з номера від 17 березня, розділ «АТО» публікація «Обстреляны окраины Гнутово»: «В 15:00 среды в результате обстрела боевиками окраин села Гнутово там были повреждены 6 домов, сообщил «ПР» вчера утром председатель Талаковского поссовета Вячеслав Салагов».

Ознак мови ворожнечі не виявлено.

«Знамя индустрии» - Костянтинівська міська газета. Засновник та видавець ТОВ «Відродження Донбасу». Редактор - Геннадій Чубенко. Наклад - біля 10 тисяч екземплярів.

Газета здебільшого висвітлює місцеву тематику. Впродовж дослідження тема бойових дій порушувалась в контексті повідомлення про загибель місцевого мешканця, який брав участь в антитерористичній операції.

Приклад з номера від 19 квітня, публікація «За мужество» про похорон загиблого: «Особенно проникновенно звучали стихотворения о войне. Учителя, школьники и сослуживцы Александра Пономарева едва сдерживали слезы».

Зустрічаються компліментарні матеріали стосовно деяких місцевих чиновників.

Приклад компліментарного матеріалу в номері від 5 квітня, публікація «Владимир Маринич: «Спасибо ветеранам за сохранение традиций»: «Со слезами ветераны вспоминали слова Маринича о том, что он относится к каждому из них, как к собственным родителям, и продолжит им помогать в решении проблем».

Ознак мови ворожнечі не виявлено.

Газета «Донецкие новости» - обласне видання, що виїхало з Донецька. Засновник видання - ТОВ «Редакція газети «Донецькі новини». Генеральний директор - головний редактор Римма Філь. Заявлений наклад - біля 4500 екземплярів на тиждень. Фактичний власник видання - український мільярдер Рінат Ахметов.

Видання публікує багато новин та публікацій про діяльність благодійного фонду власника газети Ріната Ахметова. Редактором видання є координатор гуманітарного штабу «Допоможем» фонду Ахметова Римма Філь. Значна кількість публікацій присвячена проблемам переселенців.

Приклад з номера від 23 березня, публікація «Месяц блокирования работы Гуманитарного штаба»: «Я хочу обратиться к тем, кто на украинской территории. Люди, мы заложники здесь, и нам некуда идти, у меня мать лежит прикованная к постели», - сквозь слезы говорит жительница Горловки».

Ознак мови ворожнечі не виявлено.

Газета «Донбасс» - обласне видання, що виїхало з Донецька. Засновник - ТОВ «Газета «Донбас». Головний редактор Олександр Бриж. Заявлений наклад - біля 3500 екземплярів. Видання частіше за інші ЗМІ, які були об’єктом дослідження, публікує матеріали щодо бойових дій. Зафіксовано використання мови з ознаками ворожнечі. У більшості випадків її джерелом є не журналіст, а герої публікацій або заяви інституцій, які публікує газета. Загалом мова з ознаками ворожнечі виявлена на 7.69% сторінок видання.

Приклад з номера від 10 березня, публікація «Весеннее обострение и гаагское наступление»: «У рашистов весеннее обострение «русского мира». Лупят, как сумасшедшие…» (голова Донецкої ОВЦА Павло Жебрівський).

Мова з ознаками ворожнечі на телебаченні Донецької області

На непідконтрольній українському уряду території Донецької області працює 4 основних телеканали, які претендують бути «республіканськими» та ведуть мовлення цілодобово: «Новороссия», «Первый республиканский», «ОПЛОТ», та «ЮНИОН». Всі ці телеканали контролюються міністерством інформації «ДНР».

На підконтрольній території працюють лише 2 регіональні телеканали: канал Філії публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «Донецька регіональна дирекція» - транслюється під назвою «ДоТебе» та телеканал «Донбасс».

Було вивчено контент випусків вечірніх новин 2-х телеканалів, що працюють на непідконтрольній уряду території, та 2-х, що працюють на підконтрольній території. Вивчалися новини, що виходили протягом третього тижня липня. Серед телеканалів «ДНР» досліджувався контент «Первого республиканского» та «ЮНИОНа».

Виявлено, що за цей час у випусках новин телеканалів «ДНР» вийшло 119 сюжетів. З них ознаки мови ворожнечі було виявлено в 23 сюжетах, що становить майже 20%. Абсолютна більшість випадків використання мови з ознаками ворожнечі припала на новини «Первого республиканского» - 21 сюжет з 23.

В новинних випусках українських телеканалів за цей час було показано 71 сюжет, мови ворожнечі в них не виявлено.

Якщо не брати до уваги ідеологічну полярність вивчених телеканалів, що природно для умов військового конфлікту, за багатьма іншими параметрами вони виготовляють схожий за змістом контент.

Головна відмінність - телеканали «ДНР» більш схильні використовувати мову з ознаками ворожнечі та значну частину новин присвячують мешканцям підконтрольних уряду районів Донбасу, стимулюючи їх зберігати соціальні зв’язки та отримувати соціальні блага від «ДНР» (освіта або лікарська допомога). В більше ніж 20% сюжетів цих телеканалів згадувалася так звана програма возз'єднання народу Донбасу, яку самопроголошена влада використовує як засіб підвищення лояльності населення непідконтрольного їй Донбасу.

Наскільки ця програма виконується в реальності оцінити важко, тому що на непідконтрольній території значно ускладнена робота міжнародних організацій та доступ журналістів. Проте промотування цієї програми є в кожному випуску новин за вказаний період: це, на наш погляд, знову вказує на те, що «ДНР» використовує новинні випуски не для інформування населення, а для впливу на громадську думку.

Ще однією особливістю є те, що телеканали «ДНР» висвітлювали надзвичайні події та акції протесту лише на території, підконтрольній українському уряду.

Телеканали, що працюють на підконтрольній уряду території, вкрай мало уваги приділяли життю мешканців непідконтрольної території. Таких сюжетів було менше 3%. З 72 сюжетів лише 2 містили інформацію з цієї теми та лише в 1 було згадування соціальних послуг, які можуть отримати мешканці непідконтрольної території від української влади. Це відповідає майже 3% та 1% сюжетів відповідно.

По іншим показникам сюжети телеканалів були майже ідентичними. Темі військових дій, обстрілів та руйнувань приділяють не так багато уваги, як можна було очікувати. Телеканали «ДНР» присвятили цій інформації майже 7% сюжетів, телеканали, що працюють з іншого боку лінії розмежування - 8%. Суспільним темам телеканали «ДНР» присвятили 60% сюжетів, українські - майже 65%.

Незважаючи на кризу в економіці з обох сторін лінії розмежування, економічним темам були присвячені лише 6% сюжетів новин «ДНР», та 6% українських сюжетів.

Тема політичного життя майже не знайшла відображення в новинах українських телеканалів - їй присвячено лише 3% сюжетів. З боку «ДНР» уваги до цієї теми було більше - 9%, проте майже всі ці сюжети були присвячені політичним подіям на підконтрольній українському уряду території, або на міжнародному рівні, та мали критичну спрямованість щодо української влади.

Акціям протесту було присвячено майже по 5% сюжетів. Як і в попередніх випадках сюжети телеканалів «ДНР» висвітлювали акції протесту, що проходили на підконтрольній уряду території України. Надзвичайним подіям були присвячені майже по 13% сюжетів. Телеканали «ДНР» описували події на підконтрольній українській владі території. Висвітлювалися такі події, як захоплення будівлі суда в Одесі, або страйк шахтарів у Луганській області.

Абсолютна більшість сюжетів обох видів телеканалів була присвячена подіям, які відбулися з тієї сторони лінії розмежування, де вони працюють. Тобто, телеканали «ДНР» присвятили майже 70% сюжетів подіям, що відбулися на території, підконтрольній «ДНР». Українські регіональні телеканали присвятили більше 80% сюжетів подіям, що відбулися на території регіону, що контролюється урядом.

Подіям в інших регіонах України було присвячено 21% сюжетів «ДНР» та 15% сюжетів українських телеканалів. Телеканали «ДНР» присвячували не так багато сюжетів подіям, що відбулися на території Російської Федерації, як можна було очікувати перед дослідженням. Незважаючи на те, що «ДНР» фактично знаходиться під контролем Росії та представники влади «ДНР» постійно наголошують на намірах «інтегруватися» до складу цієї держави, на місцевих телеканалах про події в Росії було лише 4% сюжетів. Іншим міжнародним темам були присвячені 3% сюжетів. Українські телеканали Донеччини взагалі ігнорують новини з Росії та міжнародні теми.

Телеканали «ДНР»

«Первый республиканский» - колишній обласний телеканал Державної телерадіокомпанії, який було захоплено «ДНР» навесні 2014 року. Частина персоналу державного телеканалу виїхала до підконтрольного українській влади Краматорська та відновила його роботу під брендом «ДоТеБе».

Випуски новин телеканалу «Первый республиканский» вкрай насичені мовою з ознаками ворожнечі. Таких сюжетів майже 31%. В усіх випадках джерелом цієї мови є журналісти. Типовим є використання словосполучення «українські карателі» відносно представників української армії та використання терміну «незалєжна» по відношенню до держави Україна. Представники «ДНР» та російських ультраправих кіл використовують це слово умисно змінюючи його природну українську фонетику для підкреслення власного принизливого ставлення до інституту української державності та громадян України, які, на думку російських радикалів, не мають традицій, хисту та здібностей до побудови власної держави та мають знаходиться під контролем Росії.

Приклад з випуску новин від 17 липня, пряма мова ведучої: «Три года назад «Боинг-777» был сбит украинскими карателями. Все 298 человек, находившиеся на борту, погибли» (ця заява не відповідає попереднім висновкам міжнародної комісії, згідно з якими літак був збитий за допомогою зенітно-ракетного комплексу «БУК», який потрапив на територію України з території Російської Федерації).

Слово «каратели» десятиріччями широко використовувалося радянською пропагандою для зображення злочинів окупаційної адміністрації часів Другої світової війни. Таке визначення дегуманізує супротивника.

«ЮНИОН» - приватний регіональний телеканал, що працював у Донецьку до початку бойових дій. Був взятий під контроль «ДНР» літом 2014 року. На відміну від «Першого республіканського» майже не використовує мову з ознаками ворожнечі. Таких сюжетів лише 4% (2 сюжети). Представник телеканалу лише в 1 сюжеті виступав джерелом мови ворожнечі, в іншому випадку її джерелом виступив представник самопроголошеної влади.

Приклад з випуску від 17 липня, голова адміністрації «ДНР» міста Шахтарськ Олексій Швидкий: «Мы обращаемся к международной следственной группе, и просим объективно расследовать обстоятельства данного инцидента. Киевская хунта должна ответить за каждого погибшего на территории Донбасса».

Регіональні українські телеканали

Телеканал «ДоТебе» - єдиний державний (нині - суспільний) регіональний телеканал. Незважаючи на це тема військових дій була висвітлена лише в 1 сюжеті. За період вивчення контенту телеканалу в випусках новин не було жодного сюжету про життя на непідконтрольній території, та лише 1 сюжет, де згадувалося про соціальні сервіси, що доступні мешканцям непідконтрольної території. Хоча представники офіційної української влади неодноразово наголошували на необхідності реінтеграції непідконтрольних територій.

Мови з ознаками ворожнечі не виявлено.

Телеканал «Донбасс» - приватний телеканал, що належить українському бізнесмену Рінату Ахметову. В випусках новин цього каналу мови з ознаками ворожнечі не виявлено. Багато сюжетів телеканалу присвячені діяльності благодійного фонду Ахметова - майже 14% (Діяльність фонду спрямована на допомогу мешканцям Донбасу, постраждалим внаслідок конфлікту). 10% сюжетів присвячені діяльності підприємств, підконтрольних Ахметову. Деякі мають ознаки замовних матеріалів («джинса»).

Приклад з випуску новин від 17 липня, журналіст: «4 проекта в сфере образования реализуют в этом году в Дружковке. Компания «Веско» (належить Ахметову) совместно с горсоветом определила победителей конкурса «Город своими руками». Он проходил в рамках программы социального партнерства компании с городской властью».

Висновки

Зараз можливості впливу українського громадянського суспільства на великі підконтрольні «ДНР» медіа задля зниження використання мови з ознаками ворожнечі, обмежені. В такій ситуації задля подолання наслідків конфлікту та збереження людських зв’язків для медіа, на наш погляд, важливо більше уваги приділяти висвітленню подій на непідконтрольній території через призму гуманітарного виміру (основний споживач новин - звичайна людина, а не носій ідеологічних чи інших поглядів). Друга рекомендація - необхідно свідомо обмежити вживання лексики, яка призводить до ескалації конфлікту в публікаціях та журналістських матеріалах. З іншого боку, є гостра необхідність інформувати мешканців неконтрольованих районів щодо їх прав та тих соціальних послуг, які вони можуть отримати від української влади, що і стане демонстрацією користі медіа для людей, які опинились у складних умовах.

Дослідження підготовлено громадською організацією «ДІІ» за підтримки німецької некомерційної організації організації MiCT.

Список досліджених джерел:

Газета «Донецкая республика»: 09.03.2017 №9 (99), 16.03.2017 №10 (100), 23.03.2017 №11 (101)
Газета «Донецкое время»: 08.03.2017 №9 (74), 15.03.2017 №10 (74), 22.03.2017 №11 (76)
Газета «Новороссия»: 9.03.2017 №130, 16.03.2017 №131, 23.03.2017 №132
Газета «Голос Республики»: 07.03.2017 №16 (107), 14.03.2017 №18 (109), 14.03.2017 №20 (111)
Газета «Донбасс»: 10.03.2017 №10 (22780), 17.03.2017 №11 (22781), 24.03.2017 №12 (22782)
Газета «Приазовский рабочий»: 10.03.2017 №27 (20324), 17.03.2017. №30 (20327), 24.03.2017. №33 (20330)
Газета «Знамя Индустрии». 05.04.2017 №14 (14971), 12.04.2017 №15 (14972), 19.04.2017 №16 (14973)
Газета «Донецкие новости»: 09.03.2017 №10 (1280), 16.03.2017 №11 (1281), 23.03.2017 №12 (1282)

Телеканал «Первый республиканский», вечірні випуски новин: 17.07.2017, 19.07.2017, 20.07.2017, 21.07.2017, 24.07.2017
Телеканал «ЮНИОН», вечірні випуски новин: 17.07.2017, 19.07.2017, 20.07.2017, 21.07.2017, 22.07.2017
Телеканал «ДоТебе», вечірні випуски новин: 17.07.2017, 18.07.2017, 19.07.2017, 20.07.2017, 21.07.2017
Телеканал «Донбасс», вечірні випуски новин: 17.07.2017, 18.07.2017, 19.07.2017, 20.07.2017, 21.07.2017