Мова ворожнечі в друкованих ЗМІ Донбасу по обидві сторони лінії фронту

Медіа середовище Донецької області зазнало трансформації та змін внаслідок військових дій та фактичного поділу регіону на 2 частини, що зумовило відповідний розподіл і засобів масової інформації.

На підконтрольній українській владі території професійна медіасфера сформована в умовах відсутності визнаного органами влади та громадянами центру області. Формально адміністративним центром, де знаходиться обласна адміністрація, є місто Краматорськ, але багато обласних структур розміщені в Маріуполі - другому за кількістю населення місті Донецької області. Зокрема, в цьому місті розташовані обласні управління Служби безпеки України та Національної поліції України. Немає єдиного адміністративного та економічного центру, навколо якого б формувалися обласні видання. Природно, що міські газети більше зосереджені на місцевих локальних подіях, ніж на обласних.

Обласні видання, що виїхали з Донецька, відчувають труднощі через розрив зв’язку з традиційною читацькою аудиторією, скороченням рекламного ринку, відсутністю розгалуженої системи дистрибуції та проблемами, пов’язаними з переїздом. Як результат - наклади цих видань значно скоротилися, а деякі газети припинили випуск («Вечерний Донецк»).

Паралельно окремим треком існують медіа непідконтрольних районів Донецької області. Вони різноманітні та представлені багатьма виданнями.

Частина з них заснована міністерством інформації організації «ДНР». Вплив цієї структури на всі видання дуже помітний. Деякі випуски різних газет супроводжуються ідентичними фотографіями керівника організації «ДНР» Олександра Захарченка та однією тезою.

Ці два середовища не просто паралельні, часто вони представляють погляди та оцінки однієї зі сторін конфлікту. Тієї сторони, де вони фактично знаходяться і працюють. Тиск, погрози та прямий силовий вплив з боку представників самопроголошеної влади, підтримуваної Російською Федерацією, унеможливили роботу українських журналістів на території непідконтрольних районів та значно погіршили можливість отримувати достовірну інформацію з цих територій.

В умовах військового конфлікту така ситуація призводить до використання медіамови з ознаками ворожнечі (hate speech). Таке явище фіксується в російських, «ДНРівських» та подекуди і в українських ЗМІ. Мова з ознаками ворожнечі не сприяє припиненню конфлікту та подоланню його наслідків.

«Донецький інститут інформації» провів дослідження з метою вивчення масштабу цього явища в друкованих медіа Донецької області по обидві сторони лінії розмежування.

Під час проведення дослідження було вивчено зміст 4-х великих видань, що розповсюджуються на непідконтрольній території: «Новороссия», «Донецкое время», «Голос республики», «Донецкая республика».

Вивчався контент цих видань за 3 тижні. «Новороссия», «Донецкое время», «Донецкая республика» виходять раз на тиждень, «Голос республики» - 3 рази, тому для дослідження було взято 3 номери цього видання, за різні тижні.

Під час підбиття підсумків дослідження до уваги було взято та опрацьовано 184 сторінки видань «ДНР», з них 131 містила контент придатний для дослідження (без оголошень, реклами, сканвордів, гороскопів, телепрограм та іншого подібного типу контенту).

За результатами дослідження виявлено, що загалом 34 з них містять публікації з ознаками мови ворожнечі, що становить майже 26%.

На території Донецької області, яка знаходиться під контролем українського уряду, досліджено 4 видання: «Донбасс», «Приазовский рабочий», «Донецкие новости» и «Знамя индустрии». Досліджено по 3 номери кожного видання.

Загальна кількість сторінок - 228, з них без реклами 141. Ознаки мови ворожнечі виявлені на 3 сторінках, що відповідає 2.13%.

Огляд медіа непідконтрольної території

«Новороссия» - видання не публікує наклад, але його можна оцінити у 5 тисяч екземплярів. Газета приватна. Головний редактор Дмитро Дезорцев - депутат народної ради «ДНР» від фракції «Вільний Донбас» (контролюється Павлом Губарєвим).

Матеріали газети вкрай насичені мовою з ознаками ворожнечі - 59.26% досліджених сторінок. Всі розгортки досліджених номерів містили мову з ознаками ворожнечі. Публікації видання виділяються навіть на фоні інших видань «ДНР», виходячи за межі «канцелярського» хейт-спічу в зверненнях військових «ДНР», або в заявах лідерів цієї організації.

Типовим прийомом для цього видання є використання спотворених українських слів «самостийна», «патриотычна влада», «щенэвмэрлыки» та вкрай ворожими висловлюваннями, щодо окремих соціальних та політичних груп громадян України «украинские обезьяны в смокингах», «херои», «свидомые», «кастрюлеголовые», «вытираны» та на адресу української держави як інституту - «ущербное недогосударство».

Приклад з авторського матеріалу «Ходят тучи над Днепром» редактора видання на розгортці номера за 23 березня: «Вот недавно наш Глава озвучил свое мнение, что Укропии через пару месяцев кранты. Прочитав такое - душа, понятно, возрадовалась, но сразу задаешься вопросом: а каковы к такому замечательному событию предпосылки?».

Приклад з рубрики «листи читачів»: «Если только туда ворвуться укропы, мы будем наблюдать дикую резню. Всех русских вырежут...»

«Донецкое время» - оголошений наклад - 8 тисяч екземплярів. Засновник та видавець - «Государственное предприятие «Республиканский издательский дом «Донбасс». Головний редактор Володимир Ніколаєв. Видання пише як на суспільно-політичні, так і на розважальні теми.

Матеріали не настільки насичені мовою з ознаками ворожнечі, як у виданні «Новороссия», але їх все одно велика кількість - 13.64% досліджених сторінок видання містять такі матеріали. Видання багато уваги приділяє неполітичним темам. Зазвичай саме публікації політичної спрямованості містять приклади мови з ознаками ворожнечі.

Традиційно основними напрямами є звинувачення українських владних інституцій в розв'язанні «геноциду», «вбивстві цивільного населення» та прихильності до ідей нацизму. Самі по собі такі звинувачення можуть бути не мовою з ознаками ворожнечі, а особистою думкою, проте в цьому випадку використання слів-маркерів робить їх саме мовою з ознаками ворожнечі.

Приклад з номера від 8 березня, публікація «Звериный оскал «Соловейка»: «Пусть фашистские ублюдки не сомневаются: отпор дадим...потомкам карателей и полицаев - осиновый кол и плесневелый склеп! Самое надежное место для нежити».

Приклад з номера від 8 березня, публікація «Своя военная история», інтерв’ю з працівником прикордонної служби «ДНР»:

«Я все же была свидетелем артиллерийских обстрелов со стороны террористической армии украинских бандформирований».

Видання «Донецкая республика» - офіційне видання провладного громадського руху «Донецкая республика», яке є його засновником. Головний редактор - Максим Ісаєв. Заявлений наклад видання - 100 тисяч екземплярів. 33.33% вивчених сторінок видання містять мову з ознаками ворожнечі.

Видання має стосунок до влади «ДНР» і має статус офіційного, тому незважаючи на велику насиченість матеріалами з мовою з ознаками ворожнечі, здебільшого використовуються шаблони, які за 3 роки бойових дій стали для «ДНР» майже офіційними: «украинские каратели», «необандеровские преступники».

Приклад з випуску від 16 березня, публікація «Война и экология»: «Украинские каратели с завидной регулярностью обстреливают комплекс ДФС (Донецкая фильтровальная станция)».

Приклад з випуску від 16 березня публікація «Необандеровских преступников - на скамью подсудимых»: «Пришло время России усадить необандеровских преступников на скамью подсудимых».

«Голос Республики» - офіційне видання організації «ДНР», у ньому публікують інформацію про тендери. Засновник - міністерство інформації «ДНР», видавець ГП «Республиканский издательский дом «Донбасс», випусковий редактор - Станіслав Шаталов.

Мова з ознаками ворожнечі була зафіксована лише в 1 номері, її можна віднести до «офіційної» мови ворожнечі. У 7.14% сторінок видання використовується мова з ознаками ворожнечі.

Приклад з номера від 7 березня, публікація «Европа просыпается»: «Признать украинские СМИ преступными информационными подразделениями, которые обеспечивают информационное прикрытие государственного переворота и геноцида».

Приклад з номера від 7 березня, публікація «Александр Захарченко: «Мы рубим все связи с Украиной»: «Они с 2014 года научились скакать на майдане, а теперь пусть учатся жить без света, тепла, скоро без продуктов, без зарплат и без пенсий».

Огляд медіа підконтрольної українському уряду території

Для аналізу ситуації в друкованих медіа підконтрольної українській владі частині Донецької області було досліджено 4 видання: 2 з них «газети - переселенці» «Донбасс» та «Донецкий новости», та 2 міські газети з Маріуполя та Костянтинівки.

Загалом було досліджено 228 сторінок регіональних видань, з них 141 містила контент, придатний для дослідження (без оголошень, реклами, сканвордів, гороскопів, телепрограм та іншого подібного типу контенту).

За результатами дослідження виявлено, що загалом 3 з них містять публікації з використанням мови ворожнечі, що відповідає 2.13%.

Для медіа цього регіону характерні деякі особливості - незважаючи на близькість до зони бойових дій - низький рівень уваги до перебігу бойових дій, більша зосередженість на темах допомоги постраждалому цивільному населенню.

«Приазовский рабочий» - маріупольська газета, що декларує один з найбільших накладів на території Донецької області - заявлено більше 40 тисяч екземплярів. Засновник видання ПрАТ «Газета «Приазовський рабочий» (підконтрольна компанії «СКМ» Рината Ахметова). Головний редактор - Микола Токарський.

Маріуполь знаходиться на близькій дистанції до лінії розмежування, тому видання приділяю деяку увагу темі бойових дій, але це, здебільшого, зведення штабу АТО. Зустрічається політична реклама.

Приклад з номера від 17 березня, розділ «АТО» публікація «Обстреляны окраины Гнутово»: «В 15:00 среды в результате обстрела боевиками окраин села Гнутово там были повреждены 6 домов, сообщил «ПР» вчера утром председатель Талаковского поссовета Вячеслав Салагов».

Ознак мови ворожнечі не виявлено.

«Знамя индустрии» - Костянтинівська міська газета. Засновник та видавець ООО «Возрождение Донбасса». Редактор - Генадій Чубенко. Наклад - біля 10 тисяч екземплярів.

Газета здебільшого висвітлює місцеву тематику. Впродовж дослідження тема бойових дій порушувалась в контексті повідомлення про загибель місцевого мешканця, який брав участь в антитерористичній операції.

Приклад з номера від 19 квітня, публікація «За мужество» про похорон загиблого: «Особенно проникновенно звучали стихотворения о войне. Учителя, школьники и сослуживцы Александра Пономарева едва сдерживали слезы».

Зустрічаються компліментарні матеріали стосовно деяких місцевих чиновників.

Приклад компліментарного матеріалу в номері від 5 квітня, публікація «Владимир Маринич: «Спасибо ветеранам за сохранение традиций»: «Со слезами ветераны вспоминали слова Маринича о том, что он относится к каждому из них, как к собственным родителям, и продолжит им помогать в решение проблем».

Ознак мови ворожнечі не виявлено.

Газета «Донецкие новости» - обласне видання, що виїхало з Донецька. Засновник видання - ТОВ «Редакція газети «Донецькі новини». Генеральний директор - головний редактор Римма Філь. Заявлений наклад - біля 4500 екземплярів на тиждень. Фактичний власник видання - український мільярдер Рінат Ахметов.

Видання публікує багато новин та публікацій про діяльність благодійного фонду власника газети Ріната Ахметова. Редактором видання є координатор гуманітарного штабу «Допоможем» фонду Ахметова Римма Філь. Публікації присвячені проблемам переселенців.

Приклад з номера від 23 березня, публікація «Месяц блокирования работы Гуманитарного штаба»: «Я хочу обратится к тем, кто на украинской территории. Люди, мы заложники здесь, и нам некуда идти, у меня мать лежит прикованная к постели», - сквозь слезы говорит жительница Горловки.

Ознак мови ворожнечі не виявлено.

Газета «Донбасс» - обласне видання, що виїхало з Донецька. Засновник - ТОВ «Газета «Донбас». Головний редактор Олександр Бриж. Заявлений наклад - біля 3500 екземплярів. Видання частіше за інші ЗМІ, які були об’єктом дослідження, публікує матеріали щодо бойових дій. Зафіксовано використання мови з ознаками ворожнечі. У більшості випадків її джерелом є не журналіст, а герої публікацій, або заяви інституцій, які публікує газета. Загалом мова з ознаками ворожнечі виявлена на 7.69% сторінок видання.

Приклад з номера від 10 березня, публікація «Весеннее обострение и гаагское наступление»: «У рашистов весеннее обострение «русского мира». Лупят, как сумасшедшие…» (глава Донецкой ОВГА Павло Жебрівський).

Висновки:

Ознаки мови ворожнечі виявлено у друкованих засобах масової інформації по обидва боки лінії розмежування. Проте досліджені видання «ДНР» використовують таку мову значно частіше. На підконтрольній українській владі території наразі це поодинокі випадки.

Абсолютним лідером з використання мови з ознаками ворожнечі є видання «Новороссия». Матеріали цього видання вкрай насичені нею. Видання організації «ДНР», що претендують на статус «офіційних» використовують таку мову значно менше та формально.

Дослідження підготовлено громадською організацією «ДІІ» за підтримки німецької некомерційної організації організації MiCT.

Список досліджених джерел:

Газета «Донецкая республика»: 09.03.2017 №9 (99), 16.03.2017 №10 (100), 23.03.2017 №11 (101)
Газета «Донецкое время»: 08.03.2017 №9 (74), 15.03.2017 №10 (74), 22.03.2017 №11 (76)
Газета «Новороссия»: 9.03.2017 №130, 16.03.2017 №131, 23.03.2017 №132
Газета «Голос Республики»: 07.03.2017 №16 (107), 14.03.2017 №18 (109), 14.03.2017 №20 (111)
Газета «Донбасс»: 10.03.2017 №10 (22780), 17.03.2017 №11 (22781), 24.03.2017 №12 (22782)
Газета «Приазовский рабочий»: 10.03.2017 №27 (20324), 17.03.2017. №30 (20327), 24.03.2017. №33 (20330)
Газета «Знамя Индустрии». 05.04.2017 №14 (14971), 12.04.2017 №15 (14972), 19.04.2017 №16 (14973)
Газета «Донецкие новости»: 09.03.2017 №10 (1280), 16.03.2017 №11 (1281), 23.03.2017 №12 (1282)