27 грудня 2017 року в Маріуполі громадська організація «Донецький інститут інформації» провела круглий стіл «Виклики та можливості для ЗМІ Маріуполя у 2018 році. В чому сила журналістської солідарності». Захід відбувся на базі факультету філології та масових комунікацій Маріупольського Державного університету в партнерстві з організацією «Media in Cooperation and Transition» (Берлін) та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
До обговорення долучились: Микола Токарський — директор-головний редактор газети «Приазовський робочий», Олена Калайтан — головний редактор маріупольської міської газети «Ильичевец. Город», Ірина Гусак — редактор розділу новин сайту «MRPL.CITY», Вікторія Терещенко — головний редактор служби новин телеканалу «Маріупольське телебачення (МТВ)», Світлана Володимирівна Безчотнікова — доктор філологічних наук, професор, декан факультету філології та масових комунікацій МДУ, Анна Мурликіна — головний редактор інтернет ресурсу «0629.com.ua», Олексій Мацука — журналіст, голова правління громадської організації «Донецький інститут інформації», Юлія Діденко — журналіст Громадського телебачення Донбасу, Петро Тесновський — керівник ГО «Агентство підтримки місцевих ініціатив», Сергій Щербаков — представник координаційної ради зі сприяння розвитку громадянського суспільства Маріуполя.
Серед основних проблем, які стоять наразі перед ЗМІ Маріуполя та усього Сходу України організаторами заходу було виділено:
Круглий стіл відкрив Олексій Мацука, презентувавши основні висновки з аналітичного огляду медіаситуації в Донецькій області у 2017 році, що був підготовлений командою аналітиків Донецького інституту інформації.
«Робота ЗМІ Донеччини визначається значним плюралізмом у підходах щодо висвітлення конфлікту. При цьому рівень мови ворожнечі є умовно низьким в контексті проведеного дослідження регіональних ЗМІ.
Журналісти локального рівня демонструють високий рівень невпевненості щодо професійних орієнтирів, намагаючись з одного боку дотримуватися правил професійної етики, а з іншого боку працювати в межах редакційної політики, яка заохочується власником, або медіа контролером.
Ми також зробили висновок щодо браку інституціоналізованих редакційних практик в межах яких, висвітлюються теми, пов’язані з конфліктом. Це стає причиною того, що інформація подається занадто лаконічно або описово без серйозної аналітики.
Також було помічено низький рівень інформованості тих, хто приймає рішення, щодо Донеччини на центральних рівнях, що викликає прийняття необміркованих і нераціональних рішень та появи неякісних матеріалів висвітлення конфлікту.
Командою дослідників було виділено три основні групи цільових аудиторій.
Перша група — споживачі, які потребують однозначних думок та позицій у публічній інформації. Тобто, чорно-білої реальності: є вороги, є герої, є білі, є чорні ітд. Ця група особливо виділяється у Facebook під час певних баталій у коментарях.
Друга група — сприймає матеріали, адаптовані під конкретні проблеми. Наприклад, матеріали типу «як отримати довідку, пенсію, як перетинати контрольно-пропускні пункти. Ця група розглядає журналістів як осіб, що повинні надавати практичні матеріали, важливі для їх виживання.
Третя група — найбільш перспективна з точки зору журналістів, це люди, яким цікава критична інформація з великою кількістю фактів, та з високим ступенем фактчекінгу. Тобто, це група, у якої є попит на якісну журналістику. Саме якісна журналістика включає перевірку фактів, ставить під сумнів тези, з якими журналісти стикаються під час висвітлення критичних проблем.
Постає питання для медіа, яким чином задовольнити всі три групи аудиторій, усвідомлюючи той факт, що перші дві групи, спонукають медіа обслуговувати виключно їх інтереси. Третя ж група спонукає журналістів виконувати свою роботу, дотримуючись професійних стандартів та залишатися вірним професії».
Наостанок свого виступу Олексій Мацука закликав учасників круглого столу поділитися своїм баченням викликів, які стоять перед ЗМІ регіону на 2018 рік. Спонукав озвучити пропозиції щодо формату проведення наступного Донбас Медіа Форуму, щоб він продовжив відповідати його ціннісним основам серед яких: свобода слова, плюралізм думок та рівний доступ до інформації.
Світлана Безчотнікова — декан факультету філології та масових комунікацій МДУ, поділилася своєю оцінкою 2017 року для медіа ландшафту Маріуполя та виділила ряд запитів на 2018 рік.
«Дійсно в Донецькій області залишилась лише одна школа журналістики — саме Маріупольська школа. Аналізуючи 2017 рік, я можу виділити три основні тенденції, варті подальшого розвитку в Україні. Перше — це ряд доповнень до законодавства, що забезпечили прозорість роботи медіа. Без сумніву, були позитивні і негативні моменти, і присутні представники медіа чудово розуміють все, що відбувалося. Проте, повертаючись до статистики п’ятирічної давності, за даними Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України 93% українських медіа знаходились у приватній власності. Ситуація змінюється, збільшення рівня прозорості медіа власності впливає на поведінку редакцій та поведінку власників. Це, безумовно, є позитивним зрушенням.
Друга позитивна тенденція, яку ми також відчуваємо в Маріуполі — це розбудова громадського телебачення. Цей процес, відбувається за німецькою моделлю та відзначається високим рівнем демократичності. Ці зміни свідчать про рух в напрямку розвитку демократичного суспільства. Третя тенденція — поява цікавих медіа стартапів, що з’являються здебільшого на грантові кошти або мають спільні джерела фінансування. До таких проектів можна віднести Ukraine-live, Hromadske International, Громадське телебачення Донбасу. Такі приклади, безсумнівно, сприяють розвитку державного та суспільного мовлення в Україні.
Погоджуся з Олексієм, що сьогодні головна проблема в медіапросторі України — це зниження довіри аудиторії до медіа. Минулого тижня, на базі нашого університету проходив семінар, який проводив фонд Конрада Аденауера спільно з Академією української преси (АУП). Під час семінару були представлені результати дослідження рівня довіри до українських медіа, що було виконане Інститутом соціології НАН України разом з АУП. Відповідно до результатів, статистика 2017 року гірша за статистику 2016 та 2015 років. Дослідження продемонструвало, що 50% населення утрималися від відповіді на запитання «Чи довіряєте ви українським медіа?», 30% відсотків відповіли, що не довіряють і лише 20% довіряють українським ЗМІ. Це дуже серйозна проблема, оскільки кому потрібні медіа, яким не довіряють? Зрозуміло, що в таких умовах люди будуть звертатися до альтернативних джерел інформації, проте достовірність подачі інформації таких джерел часто викликає сумніви.
Хочу підкреслити, що вихід з цієї ситуації тільки один і він вже був сьогодні озвучений. Цей вихід — якість і дотримання журналістських стандартів. Якщо ми не зможемо задовольнити попит аудиторії на якісну журналістику, ми не зможемо бути самоокупними, не зможемо бути вільними, незалежними медіа.
Таким чином виникає своєрідний трикутник. Якщо ви зможете забезпечити якість публікацій, на вас буде попит, а якщо у вас буде попит, то у вас буде достатньо рекламодавців і це дозволить вам бути вільними та незалежними у прийнятті редакційних рішень».
За словами Миколи Токарського — директора газети «Приазовський робочий» та голови регіональної спілки журналістів Донецької області, основним викликом для друкованих ЗМІ сьогодні є економічна складова.
«Згідно до результатів власного аналізу, з 2014 року до сьогодні в Маріуполі припинили професійну діяльність 10 засобів масової інформації. Такі газети як: «Мариупольское время», «Азовский машиностроитель», «Голос строителя», ряд комерційних проектів.
Військові дії спричинили відтік капіталу з малих, середніх та великих підприємств, що призвело до падіння ринку рекламу у 2,5 рази».
Підвищення закупівельної ціни паперу та збільшення тарифів Укрпошти призводить до того, що ціна видання росте, що в свою чергу призводить до збільшення ціни річної підписки для постійних читачів. В таких умовах друковані ЗМІ стають економічно менш доступними.
«Серед порівняних досягнень, можу зазначити, що нам вдалося добитися від Укрпошти замороження тарифів на доставку друкованої преси строком на 2 роки для Донецької та Луганської областей.
Також вважаю за потрібне звернутися до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів з проханням заморозити процес роздержавлення для комунальних газет, оскільки деякі сільські райони можуть взагалі залишитися без ЗМІ», — зазначив пан Токарський.
Олена Калайтан, — головний редактор маріупольської міської газети «Ильичевец. Город», яка має також онлайн версію, розвинула тему додавши:
«Щодо економічної складової, на якій наголосив пан Токарський, я була присутня на останній зустрічі з представниками Укрпошти, ініційованій Національною спілкою журналістів України, представники пошти зазначали, що про прибутковость підприємства говорити зарано, найближче завдання вийти в нуль і на доставці вони зароблять ще не скоро. Укрпошта ввела знижку у 15 відсотків на оформленя редакційної передоплати для Донецької та Луганської областей. Проте це нововведення ще не запрацювало і стане доступним вже з нового року. Економічна складова дуже суттєва, газет стає все менше і менше, в таких умовах ми шукаємо підтримки у міської влади. Ми прохали забезпечити підтримку для пільговиків, але, нажаль, бюджет Маріуполя майже не передбачає видатків на підтримку місцевих друкованих ЗМІ. Бюджет на 2018 рік передбачає лише 30 тисяч пільгових підписок, чого дуже мало, враховуючи потреби ветеранських організацій, людей з інвалідністю та інших пільгових верств населення Маріуполя».
Пані Калайтан наголосила на тому, що в сучасних умовах завдання друкованих газет полягає в детальному поясненні та аналізі процесів, які відбуваються. Саме якісний контент, який виконує освітню функцію є основою роботи друкованих ЗМІ.
Ірина Гусак — редактор розділу новин сайту «MRPL.CITY» наголосила на значимості фактчекінгу в сучасних реаліях, який став головний принципом редакційної політики порівняно молодого ресурсу. За словами Ірини виданню часто дорікають, що ресурс публікує переважно позитивні новини, чому пані Ірина дає пояснення: «Насправді ми не умисне уникаємо негативу, ми перш за все намагаємося об’єктивно подавати інформацію, без оцінок редакції. Все ж таки ми переконані, що теми світла та добра мають кращий вплив на читача ніж розпалення агресії, перенасичення негативними деталями. Нас читає вся Україна і ми приймаємо участь у формуванні іміджу нашого міста. Лінія розмежування знаходиться поруч з нами і ми відчуваємо цю відповідальність за те, що ми розповідаємо усій Україні про Маріуполь. Ми не вдягаємо нашого читача у рожеві окуляри, коли потрібна критика, ми даємо об’єктивну оцінку, але виставляти на загал негативні речі, вважаю неправильним».
Стосовно мови ворожнечі, яку обговорювали цього року на Донбас Медіа форумі, Ірина відзначила, що підхід журналістів до висвітлення негативу став більш м’яким, стало менше шокуючих заголовків, вони стали більш правдивими, поменшало шокуючих фотографій.
Вікторія Терещенко — головний редактор служби новин телеканалу «Маріупольське телебачення» виділила, перш за все, проблему незалежності медіа: «У кожного видання сьогодні є своя політика. Нажаль, в Україні немає жодного незалежного телеканалу, навіть якщо це громадське телебачення, то воно працює за рахунок грантів. Сьогодні вже обговорювалися економічні аспекти діяльності ЗМІ та їх доступність. Візьмемо Національну рада з питань телебачення та радіо мовлення, від настроїв всередині цього органу залежить видача ліцензій, а отже дозволів на роботу ЗМІ. В такій ситуації практично всі ЗМІ вимушені займатися самоцензурою, про яку тоді свободу ЗМІ можна говорити».
Звертаючись до студентів журналістів пані Вікторія наголосила на моральній відповідальності, якої вимагає професія журналіста на Донеччині сьогодні, наскільки важливо дотримуватись стандартів професії, фіксувати факти та передавати реальну картину подій без оцінок: «Сподіваюся присутні тут майбутні журналісти прислухаються до нашого обговорення та запам’ятають, що журналістика не передбачає висловлення персональної позиції».
Продовжуючи думку Вікторії Терещенко Олексій Мацука додав, що впродовж останніх трьох років роботи Донбас Медіа Форуму журналісти постійно стикаються з вимогою від аудиторії до відображення однозначної чорно-білої реальності. Саме для подолання цієї тенденції ми проводимо цей захід та власне Донбас Медіа Форум, щоб провести межу між журналістикою, активізмом, авторською колонкою та новиною.
Анна Мурликіна — головний редактор сайту 0629.com.ua наголосила на проблемі браку кваліфікованих, відповідальних кадрів, що госто відчувається не лише в Маріуполі, а й в інших регіонах країни,:
«У своїй роботі ми дуже довго йшли до формулювання власного слогану ресурсу, який би відповідав нашим цінностям. І наразі він звучить наступним чином: «Сприяти стабільному розвитку демократичних процесів інститутів влади Маріуполя».
Для мене це важливо. Наприклад, проходить музичний фестиваль у місті. Для мене важливо, щоб ця прекрасна подія проходила в межах закону, щоб земельна ділянка під захід була виділена законним чином, щоб прислухалися до думки місцевих жителів.
Якщо корупція гальмує розвиток демократичних, економічних, соціальних процесів, то задача журналістів — висвітлювати ці больові точки задля подальшого розвитку громадянського суспільства. Мені дуже прикро, що такі морально етичні основи не закладаються під час освітньої підготовки нового покоління журналістських кадрів».
Інший момент, на якому хочу зупинитися — реінтеграція окупованих територій. В мене є передчуття, що в 2018 та 2019 ми зможемо повернутися в Донецьк. В такому разі ми неодмінно постанемо перед новими викликами та проблемами. Психологічний аспект вийде на перший план, ми будемо мати справу з непорозумінням, конфронтацією та агресією. Важливо буде вміти тримати себе в руках, контролювати емоції. Про це неодмінно потрібно говорити, проводити спеціальні тематичні тренінги.
За підтримки Thomson Reuters Foundation ми ініціювали незалежне дослідження довіри до ЗМІ, що було проведено компанією TNS в липні цього року. В рамках дослідження було проведено 400 ретельних інтерв’ю в оселях жителів Маріуполя в форматі тет-а-тет. Результати дослідження переконали нас не лише у кризі довіри до ЗМІ, а й у кризі довіри серед суспільства загалом. Респонденти давали оцінку довіри всім місцевим телеканалам, друкованим та онлайн виданням. Переважна більшість близько 70% опитаних довіряють лише сім’ї, 13% довіряють церкві, сайту 0629.com.ua довіряють 2%, телеканалу «Сігма» довіряють 2% населення, решті ЗМІ Маріуполя довіряють менше 1%. В порівнянні з загальнонаціональними медіа, рівень довіри до місцевих ЗМІ вищий.
В таких умовах дотримання професійних журналістських стандартів не здатне раптово за одну мить повернути довіру суспільства. Повернення довіри до ЗМІ —складний тривалий процес, який включає багато аспектів та залежить від багатьох чинників».
Юлія Діденко — журналіст Громадського телебачення Донбасу наголосила на необхідності пошуків нових бізнес моделей для традиційних ЗМІ, щоб витримати конкуренцію з розважальним контентом онлайн.
«Щодо друкованих газет, можу навести приклад з Польщі. Задля того, щоб зберегти свій бренд Gazeta Wyborcza вимушена була шукати нові способи монетизації своєї роботи. Колеги з Польщі роблять ставку на розважальний контент, займаються виробництвом відео контенту, серіалів та реклами, таким чином команді вдається знайти кошти на друк газети. Можливий вихід — застосування технології paywall, коли читачу доступно 11 матеріалів безкоштовно, а за подальший перегляд потрібно оплатити підписку, проте виникають сумніви стосовно роботи даної моделі в українських реаліях».
Петро Тесновський — керівник ГО «Агентство підтримки місцевих ініціатив запропонував винести тему трансформації бізнес моделей сучасних ЗМІ на обговорення під час Донбас Медіа Форуму 2018.
Повний запис виступів під час круглого столу:
