28 листопада в Краматорську за ініціативою ГО «Донецький інститут інформації» відбулася презентація аналітичної записки «Не так все тихо на Східному фронті: аудит Мінських домовленостей та варіанти реінтеграції України». Також учасники заходу обговорили документ, підготовлений групою дослідників, що представляють провідні аналітичні центри України.
Мінські домовленості були підписані в лютому 2015 року та викликають суперечливе ставлення в суспільстві, оскільки де-факто жоден із пунктів досі не виконаний. Утім, на думку заступника директора ГО «Інститут світової політики» Катерини Зарембо, є й певні досягнення в політичній площині. «Ми маємо міжнародний арбітраж, а саме – підтримку Франції та Німеччини, яку представляють перші керівники країн. Попри те, що угоди пропонують розв’язання конфлікту як конфлікту внутрішнього, Франція та Німеччина вказують, що це є міждержавний конфлікт. На цьому в тому числі заснований механізм санкцій, які накладаються на Росію, і це працює на користь України», – зазначила Катерина Зарембо.
Експерт вважає, що в той же час є певні ризики втратити лояльність збоку західних партнерів. «Одностороння відмова України від Мінських домовленостей потягне дуже великі відповідальні наслідки. Зокрема, Україна виявиться недоговороспроможним партнером, який не захоче продовжувати переговори щодо документу, на підписання якого були докладені дуже великі зусилля в тому числі, збоку міжнародних партнерів», – констатувала п. Зарембо.
В свою чергу, член редколегії аналітичної платформи Voxukraine Ілона Сологуб представила економічний розділ аналітичної записки. «Застаріла й неефективна структура регіональної економіки зробила свій внесок у масштаби та розвиток конфлікту. Насильство переважно відбувалось у місцях, де переважають підприємства машинобудівної промисловості, для яких головним ринком збуту була Росія, і які були неконкурентоспроможними на інших ринках. Значно рідшим насильство було в місцях із гірничовидобувною та іншими галузями промисловості, які продавали більшу частину своєї продукції на території України або експортували її до інших країн світу», – сказала п. Сологуб.
Тому, на думку дослідників, рішенням конфлікту в тому числі може бути економічне в разі вдалого впровадження реформ в Україні та створення нових робочих місць і розширення галузей економіки. Водночас спостерігаються позитивні фактори, які в перспективі сприятимуть поліпшенню ситуації – це зниження залежності зовнішньої торгівлі від Росії. Експорт та імпорт за останні три роки скоротилися більше ніж у 6 разів. Унаслідок економічної кризи обсяги товарообігу з ЄС також зменшився – експорт в 1,5 рази, імпорт – в 2 рази.
«Конфлікт на Сході підвищує ризики, в першу чергу, для іноземних інвесторів. Не варто сподіватися на значний приплив інвестицій, навіть якщо буде створено комфортний бізнес-клімат», – прогнозує Ілона Сологуб.
На думку ще одного співавтора аналітичної записки, аналітика ГО «Донецький інститут інформації» Віталія Сизова, Мінські домовленості, в першу чергу, зосереджені на проблемах безпеки, які є ключовими. Гуманітарні питання відходять на другий план.
«Конфлікт вплинув на всі сфери – освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, тощо. Втрачено контроль над переважною більшістю закладів медичної інфраструктури – в Донецькій області 60% лікарень і 52% поліклінік наразі знаходяться в непідконтрольних містах і районах. В Луганській – 72% лікарень і 64% поліклінік. Обидва регіони залишились без спеціалізованих медичних центрів обласного значення, розташованих у Донецьку та Луганську. Є проблеми з наявністю медичних препаратів на непідконтрольних територіях», – висвітлив ще одну грань конфлікту Віталій Сизов.
Аналітик зазначив, що загрозлива ситуація склалася і в сфері освіти. «На окупованій території точиться процес усунення української мови з навчального процесу, заклади освіти активно переходять на російські стандарти навчання. Виші, що перемістилися, також переживають складний період і мають проблеми з набором абітурієнтів. Вже очевидно, що Донецька область, яка була створена як єдиний комплекс, не може повноцінно існувати в нинішньому стані розірваності на дві частини», – впевнений п. Сизов.
В обговоренні взяли участь представники Міністерства іноземних справ України, Верховної Ради, штабу Антитерористичної операції, Спільного центру з контролю та координації штабу АТО, громадських організацій, засобів масової інформації, в тому числі, закордонних.
Запис стриму з публічної дискусії доступна за посиланням в соціальній мережі Facebook
Автори аналітичної записки «Не так все тихо на Східному фронті: аудит Мінських домовленостей та варіанти реінтеграції України» дослідили провідні аспекти «Мінських», що торкаються практично всіх сфер – політичного, економічного, впливу на громадську думку. Також експерти присвятили спеціальний розділ ситуації щодо взаємодії звільнених і непідконтрольних районів Донецької області та представили декілька моделей розвитку ситуації.
У створенні аналітичної записки «Не так все тихо на Східному фронті: аудит Мінських домовленостей та варіанти реінтеграції України» взяли участь представники «Інституту світової політики», аналітичної платформи «VoxUkraine», фонду «Демократичні ініціативи», аналітичного центру «Донецького інституту інформації».
Публічна дискусія організована громадською організацією «Донецький інститут інформації» у рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконують Міжнародний фонд «Відродження» (МВФ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA). Думки та позиції, оприлюднені під час публічної дискусії, є позицією спікерів і необов’язково відображають позицію уряду Швеції, Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF).
Організатори вдячні за партнерство Антикризовому медіа-центру (м. Краматорськ).
