Саме підхід, що базується на ґрунтовному вивченні глибинних складних питань, дасть можливість для аналітики іншого рівня. І якщо політичні актори готові будуть приймати рішення на основі вивірених даних з урахуванням рекомендацій експертного середовища, яке глибоко знає контекст регіону всіх періодів, то регіон може очікувати перспектива не лише якісної повоєнної відбудови, але й ефективного розвитку.
У кількісному опитуванні взяли участь 1010 респондентів, серед яких: 110 теперішніх жителів Донецької області; 400 тих, хто виїхав до інших регіонів України протягом 2014-2021 років; 400 тих, хто виїхав до інших регіонів України з початку 2022 року; 100 колишніх жителів Донеччини, які емігрували за кордон. Дослідження проводилось у групах розділених за віковою ознакою, статевою та географічною: молодь до 30 років, зрілі люди 30-50 років, літні люди 50+, люди, які мешкають на території Донецької області та люди, які виїхали до інших регіонів країни та за кордон, як після 2014 року, так і після 2022 року.
Фокус-групові опитування проводились у таких групах: загальне населення; місцева влада; представники бюджетної сфери (освітяни, медики та інші); громадські організації та представники медіа; урбаністи, архітектори та інші фахівці, що займаються питаннями розвитку регіонів; самозайняті особи, підприємці, представники малого та середнього бізнесу.
Більшість в усіх цільових групах насамперед ідентифікують себе як громадяни України: таку ідентичність висловили 70% усіх опитаних. Мешканці області вважають себе перш за все громадянами України, а ті, хто проживають на території області найбільше вказують на локальну ідентичність. Біженці, які проживають за кордоном, переважно вважають себе громадянами Європи.
Більшість опитаних людей відчувають зв’язок зі своєю місцевістю та вважають себе представниками Донеччини. Найбільше це виражене серед нинішніх жителів області та тих, хто нещодавно виїхав до інших регіонів України. Серед ВПО, які виїхали після 2014 року, більше половини опитуваних почуваються представниками Донеччини, а серед тих, хто емігрував за кордон, таких — 63%.
Дослідження у фокус-групі показало, що більшість учасників ідентифікують себе мешканцями своєї громади, в першу чергу. Спеціалісти з КМІС зафіксували сильний емоційний зв’язок між респондентом та його населеним пунктом. Навіть у тих, хто наразі проживає в Донецькій області та має статус ВПО, першою фразою при знайомстві буде саме розповідь про те, з якого населеного пункту людина. Так само тепло опитувані відносяться і до області, але ідентифікують себе з Донеччиною не в першу чергу.
Для представників інших регіонів України Донеччина — це промисловий край, сприйняття мешканців у більшості респондентів позитивне. Основною причиною цього є особисті знайомства з представниками Донеччини, або наявність рідних з цього регіону. Найгірші сприйняття — «зрадники», «підтримують Росію», були в учасників фокус-групи з респондентами, які не є мешканцями Донецької області та не мають там рідних чи знайомих.
Більшість (60%) переселенців з Донеччини планують повернутися на постійне проживання, проте переважно після закінчення війни (36%) або коли в місцевості буде безпечно (20%). Лише 3% мають намір зробити це найближчим часом, а 13% розглядають можливість повернення через кілька років після війни, коли життя в регіоні стане стабільнішим.
Понад чверть опитаних не планують повертатися на Донеччину, і ще 12% не визначилися із планами щодо повернення.
У фокус-групі учасники зазначали, що більшість населення Донецької області готові будуть повернутися у свої громади. При цьому це не тільки люди похилого віку, але й молодь та родини з дітьми. Ностальгія за домом настільки сильна, що є бажання повертатися в зруйновані громади, або в інші населені пункти області, поки будуть відновлюватися власні громади та будинки.
Серед теперішніх жителів Донецької області більшість не планує виїжджати, має намір залишитися на своєму нинішньому місці проживання. Мають бажання виїхати з області 14%, і п’ята частина (20%) не визначилися з рішенням або відмовилися відповідати.
Основними чинниками, які можуть змусити жителів Донецької області виїхати, є безпосередні загрози життю та безпеці через війну, такі як наближення лінії фронту та загроза окупації, збільшення інтенсивності обстрілів, втрата власного житла.
Відносно невелика частина нинішнього населення області були б готові поїхати через кращі життєві перспективи за межами області або можливість отримувати допомогу у статусі ВПО.
Майже половина респондентів (48%) висловили бажання, щоб їхні діти жили на Донеччині. Бажання, щоб їхні діти залишалися в регіоні, найчастіше висловлюють нинішні жителі області (71%). Серед переселенців після 2022 року це бажання мають 55%, після 2014 року — 36%, а серед емігрантів за кордон — 28%.
У фокус-групі респонденти зазначали, що діти також впливають на рішення батьків щодо повернення. Відмічали випадки, коли діти з-поміж ВПО чи мігрантів за кордон відмовляються інтегруватися на новому місці і мають бажання повернутися додому.
Абсолютна більшість (81%) опитаних людей підтримують необхідність побудови кардинально нових соціальних, економічних та культурних відносин на Донеччині замість простого відновлення зруйнованого, і така позиція переважає в усіх цільових групах.
На думку більшості (72%), заради миру і спокою краще забути про те, де перебували жителі Донецької області під час війни, і разом думати про майбутнє.
Руйнування значної частини Донецької області респонденти вважають стимулом для змін на краще. Вважають, що потрібно реформувати старе, нерентабельне виробництво та галузі економіки в цілому. А акцент зробити на галузях, які не будуть негативно впливати на екологію.
На думку респондентів, під час відновлення Донецької області держава має насамперед покладатися на українців з будь-яких регіонів, хто захоче переїхати в Донецьку область, місцевих волонтерів, громадські організації та активістів Донеччини, переселенців з Донеччини, які залишилися в Україні.
Учасники мають позитивний настрій відносно відновлення регіону. Проте розуміють, що цей процес буде важким та довготривалим. Висловлювали готовність брати безпосередню участь у відбудові.
Водночас на державну владу покладають найбільшу відповідальність. Починаючи з того, що громади не мають власних бюджетів для відбудови, закінчуючи тим, що держава має пропонувати програми заохочення повернення в Донецьку область мешканців, а також людей, інвесторів, бізнес та інших для відбудови.
Дослідження «Візія Донеччини: погляди і настрої жителів та вихідців з області» проведене за аналітичними напрацюваннями ГО «DII-Ukraine», за підтримки Chemonics. Опитування виконав Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 25 липня по 6 серпня 2024 року методом онлайн-анкетування (CAWI), додатково ще було проведено 8 фокус-групових дискусій в онлайн форматі.
