Стенфордський економіст і засновник RetinkX Тоні Себа в своїй книзі «Чистий прорив» передрікає, що до 2030 року 95% людей не матимуть приватного авто, а електромобілі поховає нафтоіндустрія.
Дослідник аргументує це тим, що сучасна людина, володіючи новими інформаційними технологіями вже здатна зробити даний технологічний прорив. І хоча «втрата великих можливостей», як свого часу сформулювали Ільф і Петров, у сучасної людини, дійсно, широка, тут його підстерігає нова проблема. А чи зможе він вижити в умовах глобального технологічного та інформаційного буму? Чи не виявиться він «гвинтиком» або «людиною однієї кнопки» в руках тих, хто здатний маніпулятивно-грамотно продукувати контент і впроваджувати в свідомість потрібні смисли?
Ці проблеми взаємодії медіа-середовища і людини активно обговорювалися учасниками Сьомої міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку», яка відбулася у Києві 21-22 березня 2019 року.
Сама логіка програми конференції і тематика виступів спікерів, були сфокусовані не тільки на те, щоб обговорити поточні проблеми, а й на розробку певних прогнозів і рекомендацій, як розвивати у себе особистісні медіа-компетентності. Відкрив конференцію Президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, який підкреслив, що людство, на сьогоднішній момент, накопичило величезну кількість інформації. Вміння, як розпорядитися цими знаннями і відібрати їх для вирішення своїх практичних завдань стає все більш актуальним. І тут критичне мислення і медіаграмотність стають провідними життєвими компетенціями сучасної людини.
«Враховуючи ситуацію, — повідомив Валерій Іванов, — що зараз ми знаходимося лише на самому початку інформаційної епохи, бо в майбутньому кількість даних буде тільки збільшуватися, запити суспільства на навчання медіаграмотності буде все більше зростати. І ми вдячні нашим партнерам, зокрема, DW Akademie за допомогу і підтримку наших освітніх медіа-ініціатив», — додав Валерій Іванов.
З вітальним словом також виступили Вадим Карандій, заступник Міністра освіти і науки України, Маргарита Захарчук, локальний координатор DW Akademie в Україні, і Аннетте Пьолькінг, керівник відділу преси Федератівної Республики Німеччина.
З огляду на те, що основний контингент учасників конференції — це медіапедагоги і тренери з медіаграмотності, для них досить актуальним було б розуміння того, як функціонують українські мас-медіа сьогодні?
З якими викликами доводиться стикатися журналістам, щоб залишитися вірним своїй професії: інформувати, а не пропагувати.
Спікери цієї панелі, яка була організована спільно з ГО Донецький інститут інформації, відомі журналісти України — Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів, заслужений журналіст України, голова Комісії з журналістської етики, голова правління ГО «Громадське радіо» Андрій Куликов, Олексій Мацука, засновник та головний редактор сайту «Новости Донбаса» та «Суспільне телебачення Донбасу», Володимир Мостовий, фундатор Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня», були єдині в генеральному меседжі: незважаючи на велику кількість інформації, сучасна людина, яка виявиться без неї, рівнозначна тому, що залишитися без повітря, і завдання сучасного журналіста, забезпечити людей цією інформацією.
Як йдуть справи в Україні з медіаграмотністтю сьогодні і які її подальші вектори, детально розкрили спікери наступної панелі, а саме: директорка Internews в Україні Джиліан МакКормак, директорка IREX в Україні Мехрі Дракман.
Спікери наголосили на тій обставині, що в сучасних умовах, коли в нашому столітті «розумних» технологій, інновацій, wifi, планшетів, смартфонів, ноутбуків, соціальних мереж і всього іншого, кожен з нас стає трохи журналістом. І тут дуже важливо відповідально ставиться до тієї інформації, яку ми не тільки споживаємо, а й самі виробляємо або поширюємо. Бо, як підкреслила у своєму виступі Мехрі Дракман 64% людей створюють плутанину в соціальних мережах, займаючись шеррінгом неперевірених і фейковий повідомлень. І лише 1% з 40 % перевіряє інформацію, перед тим, як її поширити і поділитися в мережі.
Це положення співзвучно з дослідженнями Василя Гатова, який пише: «В найближчі 5 років віруси будуть найцікавішим способом позиціонування. Ключову роль в поширенні вірусу грають не учасники ланцюжка, а драйвери — ті, хто збирають інформацію і є джерелами для інших людей. Іншими словами, неважливо, чи твітнула вас Леді Гага. Важливо, що вас твітнув той, хто має конект з Леді Гагою».
Доповнили зміст даної панелі регіональні представники і координатори освітніх програм по медіаграмотності.
Особливий інтерес в учасників викликала презентація авторами: доктором педагогічних наук, професором, керуючим партнером Академії української преси Тетяною Івановою, медіатренером, завідувачем кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Тараненко, медіатренером, викладачем Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Андрієм Юричко, журналістом, засновником фактчекінгового проекту «Без брехні» Олександром Гороховським нового практичного посібника з медіаграмотності для мультиплікаторів, який випустила Академія української за підтримки DW Akademie.
Автори розповіли про мету даного посібника, чим він може допомогти тренерам у проведенні їхніх власних тренінгів.
«У посібнику представлені вправи і методики, які сприяють формуванню конкретних навичок з медіаграмотності, а також, методики і тести, які дозволяють діагностувати і коригувати кожному, хто підвищує свій рівень медіаграмотності», — підкреслила Тетяна Іванова.
Завершили перший день конференції наші зарубіжні гості, журналісти і медіапедагоги — Тамара Мацкевич, заступниця голови Товариства Білоруської школи (Мінськ, Республіка Білорусь), Нуне Саркісян, виконавчий директор Центру медіа ініціатив Вірменія (Єреван, Вірменія), Гульнар Асанбаєва, регіональний радник з медіаграмотності Представництво Internews в Центральній Азії (Алмати, Казахстан), Галія Ібраєва, професор факультету журналістики Казахського національного університету імені аль-Фарабі (Алмати, Казахстан), Лілія Цуркан, викладач кафедри журналістики Державного педагогічного університету імені Іона Крянге (Кишинів, Молдова), Анета Гонца, викладач Державного Молдавського Університету департаменту Комунікації і Теорії інформації (Кишинів, Молдова), Соф’я Чхаідзе, медіа-аналітик Фонду розвитку ЗМІ (Тбілісі, Грузія).
Вони підкреслили, що теза про те, що якщо найбільшою битвою 20-го століття була битва за свободу інформації проти цензури, то в 21-му столітті актуалізується боротьба проти зловживання свободою інформації, використання інформації в якості зброї авторитарними правителями і агресивними недержавними суб’єктами.
А з огляду на ту обставину, що багато наших зарубіжних гостей є представниками пострадянських держав, в яких процеси демократизації та громадянського суспільства відбуваються нерівномірно, боротьба за свої інформаційні права, право на доступ до об’єктивної інформації, вміння добути і проаналізувати цю інформацію — є основними компетентностями громадян всіх країн пострадянського простору, які до сих пір відчувають на собі вплив пропаганди і маніпуляцій.
Однак, для того, щоб протистояти всьому цьому, ми, представники всіх демократичних сил і співтовариств медіаграмотних людей, все-таки повинні намагатися слідувати старому римському правилу: роби, що повинен, і будь, що буде!
