Виступ голови правління ДІІ під час конференції "Політика безпеки України"

Виступ голови правління ДІІ під час конференції "Політика безпеки України"

Виступ голови правління громадської організації "Донецький інститут інформації" Олексія Мацуки під час конференції "Політика безпеки України", яка була організована в місті Варшава Фундацією ім. Стефана Баторія:

Совєтологія після розвалу Радянського Союзу була визнана нікому не потрібною. Проте анексія Криму і агресія супроти України доводять, що та ділянка досліджень досі потрібна. Тільки назву її треба змінити на “путінологію”. Ми повинні ліпше розуміти процеси, що відбуваються всередині Російської Федерації.

Чому я нагадую про совєтологію? Бо російські політики грають на емоціях мешканців Східної України, спираючись на ностальгію за радянськими часами. Нинішня війна точиться не за російські, а за радянські цінності. Наприклад, на мітингах тамтешні мешканці не використовують прапорів самозваних Донецької і Луганської республік, а Радянського Союзу. Так само там не вивішують портретів місцевих лідерів, а Сталіна.  Культом оточують об'єкти радянського періоду.

Водночас маю враження, що ми небагато знаємо про те, що насправді діється на Донбасі. Це три різні території. Український уряд досі не зумів проаналізувати ситуацію на окупованих територіях: не збираються статистичні дані, бо не діють державні аналітичні центри, що повинні досліджувати ці терени. Тимчасом без розуміння процесів, які відбуваються в Донецькій і Луганській республіках, не вдасться бодай частково відповісти на питання, що зробити для збільшення безпеки на інших теренах України. Часто повторюють: у всьому винен Владімір Путін. Звичайно, це так, а мешканці Донецької і Луганської областей стали заручниками нинішньої ситуації. Проте це не звільняє нас від пошуків відповіді, чому Росії вдалося так дестабілізувати схід України. Сьогодні на окупованих територіях відбуваються дуже небезпечні речі: зростає цинізм і недовіра тамтешніх мешканців. Вони не хочуть розмовляти. Думають, що приїжджі тільки хочуть їх ошукати або на них заробити. Це наслідок діяльності медіа на взір “Russia Today”.

Необхідно обмежити вплив Російської Федерації на Україну. Звичайно, виборці Криму чи інших окупованих територій сьогодні не можуть проголосувати за якусь проросійську партію типу комуністичної, бо взагалі не беруть участі в парламентських виборах — тим самим Кремль втрачає суттєве знаряддя здійснення тиску на Київ. Проте існують приховані загрози — можливості викликати заворушення, як-от згадана Володимиром Фесенком ситуація з киданням гранати перед парламентом. Не маймо ілюзій: навіть якщо вдасться усунути лідерів ДНР і ЛНР, то проблема не розв'яжеться. В головах тамтешніх мешканців існує своєрідна “кремлівська стіна”, яка має вирішальний вплив на їхню свідомість. Вони дуже критично оцінюють будь-які зміни, що відбуваються в Україні після Майдану.

Гірше: тепер українська влада порушує їх громадянські права, наприклад, не даючи можливості брати участь в виборах. Близько мільйона мешканців Донецької області не братиме участі в місцевих виборах. Розумію, що технічно важко провести голосування на окупованих теренах, проте не можна просто сказати: ну що ж, шкода. Можу також навести інші приклади нехтування прав тамтешніх мешканців. Розумію, що будується “мур”, який захищає решту України від російської агресії, але люди в Донецьку чи Луганську того не розуміють. Гірше: з ними не намагаються вести діалог. Розмова ведеться в один спосіб: Київ говорить, а всі мусять прийняти його точку зору. Іншої версії подій просто немає. Завдяки цьому Путін і інші здобувають “очки” на цих теренах. Популярність президента Росії на окупованих територіях від початку конфлікту зростає.

Пам'ятаймо, як виглядає життя в Донецькій області. Для тамтешніх мешканців перспектива Варшави чи Праги дуже віддалена, натомість їм значно ближча позиція Москви, бо в російських медіа говорять зрозумілою для них мовою, тобто по-російськи. Тут нас не обдурять! Під час сутичок за Донецький аеропорт мої сусіди на вигляд українських бійців говорили: вони приїхали, щоб нас підкорити! Бо чули це в телевізорі. Мешканці тих регіонів — а це 7 мільйонів людей! — живуть в умовах інформаційної блокади, яка також є блокадою європейських цінностей. Погляньмо також, як поводяться чиновники, які представляють Київ.
Донбас становить виклик для безпеки України, але так само Україна є викликом для безпеки Донецька. Повторюю: ми не знаємо, як розв'язати цю проблему обох сторін. Як собі дати раду з сімома мільйонами мешканців та з внутрішніми переселенцями.

Більшість українського суспільства не розуміє, що відбувається на окупованих теренах, а їх мешканці не мають власного політичного представництва. В Верховній Раді немає жодного депутата від Донецької області. Мешканці сходу України повинні відчувати, що влада ними цікавиться. Необхідно сформувати відповідну інформаційну політику, щоб мешканці Донбасу могли зрозуміти, звідки походить агресія і чому український уряд провадить таку, а не іншу політику стосовно семи мільйонів громадян. Кожного дня на Фейсбуку (а маю там 30 тисяч читачів) отримую сигнали: нас забули, нас покинули. Це виклик для цілої України та її безпеки.

0

НОВОСТИ