Шляхи покращення комунікації з окупованими територіями

Шляхи покращення комунікації з окупованими територіями

На п’ятому році збройного конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей, частина внутрішньо переміщених осіб повернулася на постійне місце проживання, частина планує повернутися, інші ж повністю інтегрувалися в приймаючі громади.

Користуючись наявними пунктами пропуску, мешканці непідконтрольних українській владі територій вирішують здебільшого суто практичні питання: оформлення документів, отримання соціальних виплат, придбання необхідних товарів та ін. Збереження таких контактів є важливим для подальшої реінтеграції цих територій, але їх недостатньо для розуміння рівня глибинної інтеграції та остаточного повернення мешканців окупованого Донбасу до загальноукраїнського простору.

ПОТОЧНИЙ СТАН

11 січня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив розпорядження «Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

У плані заходів, про які йдеться мова у зазначеному вище документі, пункт 12 передбачає: «Створення умов на контрольованій території для задоволення власних культурних потреб громадянами, що проживають на неконтрольованій території, а зокрема:

  • організацію та проведення культурно-мистецьких заходів із залученням громадян з неконтрольованої території;
  • організацію діалогу між представниками громад щодо вирішення спільних питань, пов’язаних із забезпеченням розв’язання гуманітарних та інших проблем місцевого характеру;
  • залучення представників міжнародних організацій з досвідом медіації з метою мирного врегулювання конфліктів, започаткування діалогу між особами, що проживають на неконтрольованих та контрольованих територіях тощо».

Втім, отримана інформація від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі - МІНТОТ), Донецької та Луганської обласних військово-цивільних

адміністрацій та інших установ та інституцій, залучених до виконання Плану, свідчить про незадовільну роботу щодо його реалізації. Звітні матеріали підтверджують, що успішна робота в напрямку встановлення прямих зв’язків з мешканцями непідконтрольних територій через культурні, громадські або спортивні події обмежується окремими випадками, які є скоріш винятком, ніж правилом.

Відповідно до звіту МІНТОТ за 2018 рік, 3000 осіб звернулися за консультаціями до освітніх центрів «Донбас-Україна», які займаються питанням підготовки школярів з непідконтрольної території до вступу в українські вищі навчальні заклади, 1522 громадянина вступили до ВНЗ за спрощеною процедурою, що за даними Міністерства на 176 вступників більше, ніж у 2017 році.

Втім, кількісний показник, оприлюднений МІНТОТ, не відображає відсоток вступу випускників загальноосвітніх навчальних закладів ОРДЛО до ВНЗ України. За даними поліції Донецької області, загальна кількість випускників шкіл на непідконтрольній території на 2017 рік складала 20000 осіб. Тобто незважаючи на позитивну динаміку все ж таки не так багато випускників шкіл з ОРДЛО звернулися до освітніх центрів «Донбас-Україна» та згодом стали студентами.

Представники Організації Об’єднаних Націй, аналізуючи судові рішення у 2016-2018 роках, зробили висновок, що лише 43% дітей, які народилися в ОРДЛО, мають українські свідоцтва про народження.

Облік людей з непідконтрольної території, які беруть участь у спортивних змаганнях на підконтрольній українській владі території, ускладнено через те, що вони можуть отримувати статус переселенця для допуску до них. Формально вони не є мешканцями непідконтрольної території, хоча насправді можуть постійно мешкати та тренуватися в Донецьку, Луганську, чи інших окупованих населених пунктах.

У відповіді на запит експертної групи до Луганської обласної цивільної адміністрації щодо кількості людей з непідконтрольної території, що взяли участь у змаганнях на підконтрольній території, повідомляється про спортсменів, що перемістилися з непідконтрольної території «у міста і

райони Луганської області, де органи влади здійснюють свої повноваження». Точна кількість таких людей не надається, проте чиновники запевняють, що ці спортсмени брали участь у чемпіонатах України з різних видів спорту.

Багато інших пунктів цього плану, які стосуються, зокрема, поліпшення ситуації на пропускних пунктах, частково виконуються, але простір для встановлення міжособових стосунків дедалі звужується. 

ПРОБЛЕМА

Процес залучення молоді з непідконтрольної території до культурного та спортивного життя на підконтрольній території обмежується ресурсними можливостями представництв органів державної влади та місцевого самоврядування.

Бюрократична цивільна система має свої усталені моделі роботи, які виявились неефективними в умовах оборони та глобальних завдань з відновлення цілісності українського простору та на територіях, що переживають відкриту стадію або наслідки збройного конфлікту.

Представники апарату органів управління на місцях на практиці є недостатньо гнучкими для якісного реагування на весь спектр складних викликів конфлікту в умовах глобальних завдань зі стабілізації ситуації та захисту законних прав та інтересів українських громадян, що мешкають в зоні конфлікту.

Іншою проблемою є відсутність дієвих механізмів мотивації для органів місцевого самоврядування в “зеленій” та “жовтій” зонах Операції об'єднаних сил та на решті території України. Додаткова мотивація могла б сприяти активному включенню влади на місцях в процеси стабілізації ситуації, посиленню допомоги внутрішньо переміщеним особам, та реалізації комплексу заходів з реінтеграції окупованих територій.

До початку збройного конфлікту організація міжміських публічних активностей відбувалася за рахунок існування вертикалі управління «обласний центр → районні центри та міста обласного підпорядкування → міста, смт, села». Чиновники розробляли плани загальних публічних активностей та формували групи до участі у конкурсах, концертах, спортивних змаганнях та інших заходах. Бойові дії зруйнували цю систему, позбавили Донецьк та Луганськ можливості здійснювати управління суспільним життям в межах областей, центрами яких вони є. Разом з тим, нова система управління була побудована без фактичного врахування фактору непідконтрольних територій.

ЩО РОБИТИ

Поширення мережі Інтернет та розвиток соціальних мереж надає можливість «дотягнутися» майже до кожного, хто ними користується. Разом з тим, установи, які мають впроваджувати в життя реалізацію пунктів урядового плану реінтеграції непідконтрольних територій, мають недостатній кадровий потенціал для повноцінного використання соцмереж. Мова йде про такі методи, як сегментування, таргетування аудиторії через соціальні мережі, які залишаються популярними платформами отримання інформації по обидва боки лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях.

Управління та відділи культури, освіти та спорту міських рад Донецької та Луганської обласних адміністрацій, підконтрольних уряду, не так часто проводять великі масові заходи. Цьому сприяє відсутність практичної необхідності розробляти такі заходи з розрахунком на мешканців непідконтрольної території, через те, що основна потенційна аудиторія, скоріше за все, не буде проінформована та не зможе на них потрапити.

Поширення інформації про культурні, освітні, спортивні події не є профільним напрямом роботи для управлінь та департаментів, а масштаб цих подій є недостатнім, щоб мешканці непідконтрольних територій звертали на них увагу самостійно.

Зараз жодна з існуючих структур в системі органів державної влади не має ресурсів та фахових навичок для просування ідеї реінтеграції та профільних проектів на непідконтрольній території за допомогою інструментів соціальних мереж (таргетування, сегментація та ін.).

Виходом із ситуації є поліпшення взаємодії незалежних, непартійних, політично нейтральних акторів громадянського суспільства, які залучені до процесу реінтеграції Донбасу зі спеціалістами у сфері таргетування та сегментації аудиторій в соціальних мережах (ці дві групи називаємо далі неурядові “актори”), а також з представниками органів місцевого самоврядування, державними службовцями (цю групу називаємо урядові “актори”) навколо пунктів урядового плану.

Замість існуючої моделі просування інформації щодо масових заходів: «Держава → чиновник → органи влади → аудиторія», пропонується більш дієва схема: «Держава → чиновник → органи місцевої влади + громадські організації + таргетована реклама → аудиторія».

Результатом такої синергії сторін може бути постійне консультування чиновників обласного рівня та представників органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей з таких питань, як:

  • донесення інформацію мешканцям непідконтрольних територій про можливості, які вони можуть реалізувати на підконтрольній українській владі території;
  • стимулювання їх включатися до громадських, спортивних або культурних ініціатив без політичного, ідеологічного забарвлення.

Рекламу про цільові події потенційні учасники зможуть отримувати адресно за допомогою соціальних мереж Facebook, YouTube та через Google. Таким чином, чим більше мешканців непідконтрольних територій буде залучено до різноманітних заходів, що проводяться на підконтрольній Україні території урядовими “акторами” спільно з неурядових центрами, тим швидшим буде процес примирення в суспільстві та реінтеграції мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей у загальноукраїнське поле.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Міністерству інформаційної політики України та Міністерству з питань тимчасово окупованих територій України:

а) залучати можливості громадських організацій та профільних рекламних структур для встановлення стійкої комунікації з мешканцями непідконтрольних територій;

б) передбачити бюджетні кошти для організації таргетованих інформаційних медіа-кампаній в соціальних мережах для мешканців ОРДЛО з метою популяризації заходів, розроблених Управліннями сім’ї та молоді, а також масових заходів національно-патріотичного виховання, розроблених Управліннями культури та туризму облдержадміністрацій у співпраці з неурядовими “акторами”.

  1. Донецькій та Луганській обласним державним адміністраціям:

а) провести аудит наявних громадських, культурних та спортивних ініціатив, спрямованих на збереження зв’язків з мешканцями непідконтрольних територій та провести заходи по залученню неурядових “акторів” до реалізації спільних проектів, спрямованих на виконання урядового плану;

б) створити громадський орган при ОДА для координації урядових та неурядових “акторів” щодо пошуку та реалізації ефективних шляхів збереження зв’язків з мешканцями непідконтрольних територій.

 

0