Нові президентські ініціативи для Донбасу: експрес-аналіз

Нові президентські ініціативи для Донбасу: експрес-аналіз

18 жовтня 2017 року добіг кінця строк дії так і не реалізованого Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Прийняття цього закону в 2014 році демонструвало, що Україна намагається виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінських перемовин на відміну від інших сторін конфлікту.

Цей закон, так і не був сприйнятий частиною українського суспільства, представниками Російської Федерації та підконтрольних їй окремих районів Донецької та Луганської областей.

Після 18 жовтня 2017 року у реалізації Мінських домовленостей могла з’явитися нова невизначеність. Задля вирішення цього питання 4 жовтня 2017 року до Верховної Ради України були подані 2 законопроекти Адміністрації Президента, спрямовані на розв’язання зазначеної проблеми. Обидва проекти були підтримані парламентом.

Підтримка ініціатив президента у парламенті

За основу було прийнято проект закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (№7163) . Його підтримали фракції «Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт», «Радикальна партія» та більшість депутатської групи «Воля Народу». Загалом закон підтримали 233 депутати. Всього в українському парламенті 450 депутатів. Для прийняття рішення необхідно мінімум 226 голосів. Отже підтримка цього законопроекту не є абсолютною.

«Проект Закону про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» (№7164) підтримали ще менше депутатів - 229, але його прийняли в цілому і він був оперативно підписаний Президентом України Петром Порошенко.

За цей закон віддали голоси члени коаліції - фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт». Також закон підтримала депутатська група «Відродження». Важливими були голоси частини фракції «Опозиційний блок» на підтримку закону. З 43 депутатів цієї фракції за закон проголосували лише 9, проте саме ці голоси стали вирішальними. З цієї партії законопроект підтримала частина депутатів, близьких до лідера фракції Юрія Бойка. Зокрема Сергій Дунаєв, Юлій Іоффе, Михайло Папієв, Юрій Павленко, Олександр Нечаєв, Іван Мирний та сам Юрій Бойко. Також «за» проголосували Тарас Козак та Василь Німченко, які мають зв’язки з представником України в гуманітарній підгрупі на Мінських перемовинах Віктором Медведчуком. Таке голосування частини депутатів Бойко пояснив бажанням підтримати Мінський процес.

Фракції «Самопоміч» та «Батьківщина» не підтримали жоден з цих законопроектів. Зараз ці дві політичні сили в парламенті представляють найбільш радикальну опозицію до діючої влади.

«По суті, це закони про капітуляцію, оскільки узаконять у майбутньому владу російської окупаційної адміністрації, амністують бойовиків-убивць і вводять так звані «Мінські угоди», підписані невідомо ким від імені України, в законодавче поле держави», – напередодні голосування пояснив свою позицію голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк.

«У фракції «Батьківщина» вважають, що цим законом  (№7164) парламент пролонгує дію закону, що фактично узаконює російську окупаційну владу на цих територіях», - повідомляє сайт партії «Батьківщина».

Представники правлячої коаліції наголошують, що обидва законопроекти були погоджені із міжнародними партнерами України та спрямовані на збереження санкцій по відношенню до Росії.

«Відповідальне голосування більшості допоможе нашій армії й надалі тримати оборону з мінімумом жертв, а дипломатам – посилити міжнародний тиск на Росію», - пояснив позицію влади Президент України Петро Порошенко. Він звинуватив опозицію в діях, які підтримують інтереси Російської Федерації.

Законопроектом № 7163 Президент України змінює структуру системи керування силовими та військовими підрозділами, які зараз задіяні в Антитерористичної операції на Донбасі.

Закон № 7164 спрямований на подовження строку дії Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» на один рік.

Положення закону про забезпечення суверенітету №7163

  • Визнання окремих районів Донбасу окупованою Росією територією;
  • Створення об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України в Донецькій та Луганській областях, який буде керувати бойовими діями та обороною від російської агресії;
  • Україна не несе відповідальності за протиправні дії РФ, як держави-агресора, на окупованій території;
  • Порядок переміщення осіб та товарів на непідконтрольну територію через пункти пропуску визначається начальником Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України;
  • Сприяння забезпеченню соціально-економічних та культурних потреб громадян України на тимчасово окупованих територіях;
  • Забезпечення комплексного розвитку інфраструктури на територіях, прилеглих до тимчасово окупованих.

 

Цей законопроект має подвійне спрямування: політичне та технічне. Декларативні положення закону, що визнають російську агресію на Донбасі дозволяють представникам української влади перехопити ініціативу у опозиції в боротьбі за виборця, що позиціонує себе, як патріотичного. Непідконтрольні райони Донбасу офіційно визнаються окупованими.

З початку російської військової агресії жоден український керівник першого рівня не поставив під сумнів участь Російської Федерації в військових діях проти України та статус непідконтрольних районів.  Проте опозиція вимагала законодавчо закріпити ці положення, вважаючи що це допоможе покращити позиції України на міжнародній арені у питаннях визнання російської агресії. Та допоможе продовжити санкцій по відношенню до Російської Федерації незважаючи на те, що в міжнародних відносинах  в першу чергу враховують міжнародне право, а не національне.

Для діючої влади було політично не вигідно голосувати лише за Закон України «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей». Закон про забезпечення державного суверенітету урівноважував його та демонстрував, що Україна має план дій у разі, якщо проблему не буде вирішено політичним шляхом.

Інші положення вирішують технічні питання. Керувати бойовими діями на Донбасі вже офіційно будуть військові, а не Служба безпеки України. Антитерористична операція буде проводитися, як опір військовій агресії, для керування силовиками створюється спеціальний військовий штаб, який підпорядковано голові Генерального штабу.

В практичній площині закон змінює:

  • Бойовими діями на Донбасі де-факто та де-юре будуть керувати військові;
  • Формально в зоні бойових дій збільшується вплив військових;
  • Діюча виконавча влада та коаліція, яка її підтримує, перехоплюють політичну ініціативу в опозиційних сил щодо засудження агресора.

Положення закону про створення умов для мирної реінтеграції №7164

Закон «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» №7164  на рік продовжує дію закону про спеціальний статус місцевого самоврядування на території непідконтрольних районів Донбасу. Цей закон  передбачає:

  • На один рік продовжиться особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей;
  • Амністія для осіб, що не вчинили тяжких злочинів;
  • Сприяння використанню російської мови в офіційній сфері;
  • Повноваження депутатів та посадових осіб, обраних на дострокових виборах, не можуть бути достроково припинені;
  • Особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів за участю органів місцевого самоврядування;
  • Держава надає підтримку в соціально-економічному розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;
  • Органи виконавчої влади сприяють розвитку транскордонного співробітництва з Російською Федерацією в окремих районах Донецької та Луганської областей;
  • В окремих районах створюються загони народної міліції.

Слід зазначити, що реально закон так і не набув чинності, бо не задовольняв представників Російської Федерації та організацій «ДНР» та «ЛНР», які вимагають закріпити цей статус у Конституції України та погодити закон із ними.

Міжнародна реакція

4 жовтня напередодні розгляду цих двох законопроектів  на офіційному акаунті посольства США в Україні у Twitter з’явилося повідомлення: «Ми підтримуємо зусилля Верховної ради продовжити дію особливого статусу, що дасть можливість мирного врегулювання конфлікту на сході України».

Твітер посольства Німеччини в Україні повідомив що Німеччина вітає рішення Ради щодо продовження положень про особливий статус Донбасу та підтверджує своє зобов'язання щодо мирного вирішення конфлікту у рамках Мінського процесу.

На сайті посольства Франції в Україні з’явилось повідомлення про те, що ця країна вітає ухвалення українським Парламентом закону, яким подовжено особливий статус Донбасу, передбачений законом від 16 вересня 2014 року.

Спеціальний представник США з питання мирного врегулювання Курт Уолкер підтримав подовження спеціального статусу місцевого самоврядування для окремих районів Донбасу, назвавши це тяжкими кроками до миру, які робить Україна і зажадав побачити відповідні кроки з боку Російської Федерації.

Прес-секретар президента Російської Федерації Дмитро Пєсков вважає, що визнання Росії як країни-агресора не відповідає духу Мінських домовленостей. Продовження строку дії закону про спеціальний статус він назвав «важливим».

Напередодні голосування в інтерв’ю газеті «Известия» повноважний представник Російської Федерації в Контактній групі на Мінських переговорах Борис Гризлов запропонував продовжити діючий закон, доповнити його положенням про введення в дію особливого статусу Донбасу на постійній основі, проведення в Україні конституційної реформи, яка передбачає децентралізацію, проведення амністії та помилування «учасникам подій в Донбасі», проведення виборів.

Висновки

Голосування щодо подовження спеціального статусу місцевого самоврядування для непідконтрольних територій в цілому було схвально сприйнято з боку основних союзників України - США, Німеччини та Франції. З боку Російської Федерації лунали заяви про необхідність закріпити спеціальний статус місцевого самоврядування  у Конституції України та критика закону щодо забезпечення суверенітету.

Парламентська опозиція виступила з критикою обох законопроектів, як таких, що, на її думку, не відповідають національним інтересам України. Законодавчі ініціативи Адміністрації Президента спрямовані на збереження поточного стану в зоні бойових дій та на покращення власних політичних позицій. Політика української держави щодо непідконтрольних районів Донбасу не зазнає істотних змін. Нові закони суттєво не вплинуть на позицію України відносно імплементації Мінських домовленостей.



0

НОВОСТИ